Українські Великодні звичаї


Пасха – найважливіше християнське свято, котре виявляє радість перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. Дата Великодня припадає на першу неділю після першого весняного повного місяця. Цього року рання Пасха – 4 квітня.

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Великдень в Україні – це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів – язичництва й християнства – до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців. У великодніх звичаях, відомих із записів очевидців XIX-XX ст., простежуються сліди трьох різних, нашарованих один на одного культів – культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння, духовного й фізичного відродження.

Останній тиждень Великого посту називається чистим. В чистий або Великий четвер стригли дітей – «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла». Цього дня потрібно купатися або обливатися водою на світанку, обкурювати житло від будь-якого зла, прибирати в ньому, фарбувати й розмальовувати яйця, виготовляти й випікати паски. У Страсну п’ятницю, як і взагалі в останні три дні страсного тижня, їли лише хліб, капусту, огірки; навіть рибу їсти в цей день не можна, ні шити, ні прясти також. Вважається великим гріхом рубати дрова або що-небудь тесати сокирою.

Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі виконуються й нині, та не мають прямого зв’язку з християнством. Звичай розмальовувати яйця існував ще задовго до християнства. Про це свідчать численні археологiчнi знахідки у різних регіонах України, які датуються XI-XII століттями. Поява як крашанок, так і писанок пов`язана з дохристиянським звичаєм зустрічі весни та заклинанням родючості. Ще задовго до християнства яйце було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у Всесвіті. Орнамент найдавніших писанок – геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорок гілочок та ін. Все це ознаки різних ритуалів або священні числа, що пов’язані з атрибутикою язичницьких богів. У християнські часи ці малюнки набули іншого змісту. Число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням сорока Святих мучеників. Крім геометричних, орнаменти писанок бувають ще рослинними, зоологічними, антропологічними та побутовими. Після прийняття християнства як офiцiйної державної релiгiї традиція розмальовувати яйця не зникла, а трансформувалася у новий релiгiйний звичай. Згідно з народними віруваннями, крашанки потрібно готувати в суботу, тому що яйця, пофарбовані у п’ятницю, швидко псуються.

Перед тим, як з’їсти свячене самому, господар ішов з ним насамперед до худоби, христосався з нею, сповіщав «Христос Воскрес!», а хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину Воскрес!». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: «Аби ся так не брало вівці (чи корови), як ніщо не візьметься свяченої паски».

Великоднього понеділка хрещеники ходили в гості до хрещених батьків, онуки – до бабусь, несучи їм гостинця – пироги та крашанки. Такий самий гостинець («волочільне») їм давали з собою. Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою – на красу й здоров’я, отримуючи за це писанку. Від цього звичаю, відомого й у інших регіонах України, зокрема, на Поділлі, понеділок здобув назву «поливаний».

Після розговин молодь ішла на великодні забави – веснянки, гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень.

Отже, три дні Великодня були щасливим часом гостювань, молодіжних розваг і забав. Старші люди шукали в ці дні квітів рясту, а, знайшовши, топтали їх: «Щоб і на той рік діждать рясту топтать». Великодні свята закінчуються поминанням мертвих – молитвою і тризною «на горбках». Шкаралупу від з’їдених яєць, кістки з освяченого м’яса, освячену сіль не викидають, а закопують в землю. Виливають чарку горілки, промовляючи: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте».  Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

Підготувала Олена Питайчук

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->