№8 Родина – це той стрижень, навколо якого обертається наш світ

Родина – це той стрижень, навколо якого обертається наш світ

З ініціативи голови фракції БЮТ у міській раді Валентини ПАРЧУК 15 травня у Міжнародний день сім’ї на центральній площі Вишгорода відбудеться фестиваль «День родини».

«Родина – це той стрижень, навколо якого обертається наш світ», – вважає Валентина Григорівна. Вона переконана: чим більше родин радітиме життю та творитиме добро, тим краще всім нам буде жити. Як цьому сприяти? Відповідь на це запитання – у її роздумах.

На дитячому здоров'ї економити не можна

Днями розгорілися пристрасті навколо дитячої молочної кухні, що у Вишгороді: її вирішили закрити, бо, бачте, у районному бюджеті для неї немає коштів. Але ж до цього, незважаючи на важкі часи, кошти все-таки знаходили! Ми, депутати-БЮТівці, зараз намагаємося до факту закриття дитячої кухні привернути увагу і вишгородських приватних підприємців, і фірм, щоб знайти потрібні 11 000 гривень на місяць для її роботи. Вважаю, що районна та міська влада не повинні залишатися осторонь цього. Коли виникає та чи інша проблема, від нашого мера часто можна почути: це стосується не міста, а району. Але в глобальних спірних питаннях ми не повинні розділяти інтереси району і міста. Якщо ж говорити конкретно про дитячу кухню, то продукти з неї отримують переважно міські діти. Я виступила на засіданні бюджетної комісії районної ради з повідомленням про цю проблему. На жаль, поки що питання залишається відкритим, хоча голова РДА Ярослав Москаленко пообіцяв, що гроші буде знайдено. Для району і міста це невеликі кошти, а от для декого з батьків не по кишені сплачувати по 250-300 грн. на місяць. Не можна не зважати й на те, що молочна кухня обслуговує 120-130 дітей, харчуватися яких сюди направляють лікарі. Тобто, продуктів з кухні потребують діти з певними проблемами здоров’я, тож економити на цьому не можна. Продуктами з нашої кухні задоволені всі мами, до того ж, тут гарний колектив, завідуюча на своєму місці. Вона очолює заклад уже 26 років. Санепідемстанція, яка двічі на місяць перевіряє їхню роботу, не виявляє жодних порушень. Продукти, приготовлені тут, не можна порівняти з тими, що продаються в магазинах, – вони не містять консервантів та інших шкідливих компонентів.

 

Життя псує квартирне питання

 

На моє переконання, молодим сім’ям потрібно дати можливість отримати невеликі земельні ділянки – хоча б по 6 соток, де, взявши кредит, можна було б збудувати власний будинок. Квартира у багатоповерхівці – це теж добре, але хочеться, щоб молодь мала можливість стати заможнішою, побудувати власний будинок, посадити сад, мати город і виростити дітей на чистих продуктах.

На жаль, до цієї думки місцева влада дослухатися не хоче. Наша фракція роками не може знайти спільної мови з мером міста: для нас незрозуміло, чому землю і цілими гектарами, і по 10-12 соток роздають, як кажуть, чужинцям, а для корінних мешканців її немає? Наша фракція принципово не голосувала за подібну роздачу землі.

Ми переконані: вишгородська земля має належати вишгородцям! На жаль, часто бачимо, як на засідання сесії приходять багатодітні сім’ї з проханням виділити їм хоча б невеликий клаптик. Усім їм мер говорить, що землі у Вишгороді немає. Але ж ми знаємо, що роздають навіть санітарні зони навколо земельних кооперативів, а певні люди без перешкод отримують земельні акти. Очевидно, міська влада зацікавлена у такій незаконній роздачі земель. Закрадається думка: можливо, й справді наступній міській владі вже не вдасться знайти вільної землі, бо після роботи нинішнього мера залишиться тільки «дірка» від бублика.

Щодо черг на житло. Я хочу, щоб вишгородчани чітко знали: скільки будується нових квартир, скільки з них відійшло міськраді, якою є черга на житло, скільки і хто отримав квартир. Ці відомості мають бути надруковані в місцевій пресі. На жаль, у нас трапляється так, що перші з черги на житло стають 17-ми або 32-ми. Наводжу приклад: лаборантка Вишгородської міської лікарні Світлана Лавринюк ще 23 роки тому прийшла на роботу молодим спеціалістом, 4 роки тому вона була однією з перших на квартобліку, а нещодавно на прийомі в мера дізналася, що квартири в новобудові не отримає. Але хто ж тоді зможе отримати квартиру?

Чинна влада допускає й інші порушення: скажімо, якщо виділяється земля для зведення будинку, то в угоді має бути зафіксовано, скільки квартир у ньому отримають мешканці міста. Ця цифра не повинна коригуватися протягом будівництва!  Сьогодні для нас характерна така картина: в експлуатацію здається цілий масив, а квартир немає! А де ж 5-10 відсотків квартир, які мають надходити місту з кожного зведеного будинку?

 

З дня народження – у чергу

 

Зараз у нас народжується багато дітей. Це добре, але ж така народжуваність обернулася для нас проблемою з нестачею дитячих лікарів. На весь Вишгород працює лише 3 педіатри, у той час коли їх потрібно, як мінімум, 8. Наші лікарі не тільки приймають хворих у лікарнях, а ще й ходять на виклики. А яке навантаження на них у період епідемій! Щоденно у поліклініці десятки малюків. Коли хтось із них починає плакати – невдовзі плачуть усі. У чергах поруч зі здоровими сидять діти з високою температурою, вірусними захворюваннями. У дні щеплень теж приводять і хворих дітей. Тож не дивно, що здорові малюки заражаються.

Потрібно зважати ще й на таке: лікувати дітей – це інше, ніж дорослих, адже дитина не може сказати, що в неї болить. Наші педіатри – це вже немолоді люди із серйозним стажем, і їм фізично важко обійти всіх хворих: треба знати коди на дверях, до того ж, ліфти часто ламаються. Хіба лікарі повинні нести таке колосальне навантаження, від якого й самі хворіють? 

Як же привабити за невеликі зарплати молодих спеціалістів? Відповідь на це запитання є – треба надавати їм житло. Необов’язково в нових будинках. Інколи звільняються квартири і в старому житловому фонді, які переходять у розпорядження місцевої влади, але невідомо, як вони розподіляються. А їх можна було б давати в службове користування за умови, що через 15 років вони перейдуть  у приватну власність. А населення було б забезпечене спеціалістами.

Я за те, щоб у школах відновити медамбулаторії. Для цього потрібно не такі вже й значні кошти, але у кожній школі буде медсестра та необхідні медичні препарати. Адже трапляється, що дитина травмувалася, а наша швидка допомога часом не встигає швидко приїхати, бо має багато викликів.

У Вишгороді не вистачає шкіл – їх всього 3. Зараз у кожному класі по 30-32 першокласники, а через рік-два їх буде ще більше. 

Є проблеми і з дитячими садками. У місті їх 4. Старожили – «Сонечко», яке раніше належало каскаду ГЕС, «Ластівка», «Чебурашка» і «Золотий ключик». До речі, останній змушений ділитися своєю площею з приватною школою Кутаф’євих, розташованою на другому поверсі правого крила. Зараз на черзі до дитячих садків перебуває 600 дітей.

Не так давно на сесії міськради обговорювалося питання про будівництво дитсадка в Ольжиному граді. Фірма, яка зобов’язалася побудувати тут дитячий садок, захотіла отримати додаткову землю під це будівництво в іншому місці. Ми, депутати-БЮТівці були проти того, щоб будувати садок в іншому місці, адже 3,7 га землі видавалися за умови, що і дитсадок буде на цій же території. Уявіть собі картину: зведено масив будинків-гігантів, а дітей з них будуть водити до дитячих садків аж у протилежний кінець міста. Очевидно, переважили інші інтереси, адже там захотіли збудувати бізнес-центр. Ми не підтримали цей обманний шлях – тоді фракцію БЮТ звинуватили в тому, що вона проти рішення мера Вишгорода Віктора Решетняка про надання землі для дитсадка. Але ж дитсадок вписувався у раніше відведену землю під забудову! Там він і має бути, а не бізнес-центр. При будівництві мікрорайонів треба насамперед дбати про спорудження об’єктів соціальної інфраструктури: дитячих садочків і шкіл. На жаль, часто трапляється, що будинки зведено, а коштів на садки і школи не вистачає. Мери змінюються – і ніхто за це не відповідає.

 

Допоможімо ветеранам і пенсіонерам 

Як відомо, сім’я – це не тільки батьки і діти. Сім’я – це також і старше покоління. Щойно ми вітали ветеранів зі святом Перемоги. Але якби їм приділяли увагу не лише раз на рік, то вони жили б значно краще. Чи можуть ветерани сьогодні скористатися своїм правом безкоштовного проїзду? Чи завжди молоді люди поступаються їм місцем у транспорті? Ці запитання часто залишаються без відповіді. Якщо ми не можемо підтримати їх матеріально, то підтримаймо хоча б морально. Давайте пам’ятати про те, що живемо не у вовчій зграї, а в цивілізованому суспільстві. Щоб допомогти бабусі нести важку сумку, щоб підвезти її на автомобілі, ніяких указів не потрібно. Потрібне лише виховання.

Коли водій автобуса чи маршрутки грубо відмовляє пенсіонерові, я запитую: а якби це була ваша рідна бабуся, ви б теж так принципово рахували свої кошти і не перевозили б одночасно більше двох «пільговиків»? Мабуть, що ні.

Докір хочу закинути і нашим соціальним службам. Як не дивно, вони часто забувають про людей! Ось і нещодавно забули привітати одного з наших шанованих ветеранів зі святом Перемоги. Він з гіркотою поскаржився: «Соромно говорити, але мене чомусь цього року не привітали! Справа не в подарунку, важлива увага, адже я проливав свою кров за цю землю!»

Мені соромно і боляче за таке ставлення наших служб до ветеранів. Вони мають їх знати дуже добре і піклуватися про кожного  не тільки у свята та за вказівкою.

 

 

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

13 травня відбулася чергова сесія Вишгородської районної ради, де було прийнято бюджет на 2010 р. Першим обговорювали питання стосовно закриття молочної кухні. І голова райдержадміністрації Ярослав Москаленко, і голова районної ради Олександр Носаль пообіцяли, що кухня буде працювати.

Голова районної ради О. Носаль:

«Кухню ніхто не закриває.Ті, хто мають право на пільги, будуть отримувати молочні продукти безкоштовно. Всі інші, за бажанням, можуть купувати їх за гроші».

Голова райдержадміністрації

Я. Москаленко:

«Кухня обов’язково працюватиме. Вона матиме також право надавати платні послуги і жити за рахунок власних доходів».

 

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->