№9 Василь Бондарчук: «Люблю малювати жіночі очі…»

Василь Бондарчук: «Люблю малювати жіночі очі…»

Україна багата талантами. Майже кожного дня на її небосхилі з’являється новий яскравий вогник, який розгорається і, врешті, може стати  всесвітньо відомою зіркою. 25-річний співак Василь Бондарчук – один з представників талановитої молоді нашої країни. Народився хлопець у місті Сквира Київської області. З дитинства професійно займався гандболом, малював, але обрав і закінчив музичне училище  ім. Р. Глієра,  НАУ. На професійній сцені дебютував із піснею «Серебром» у 2007 році. Відомими стали пісні  «Нежная», «Бомба», особливо відеокліп  на пісню «Напополам» у дуеті з Іриною Білик. Із останніх проектів, у яких брав участь  співак, – «Танцюю для тебе – 2» (2009 р.), «Народна зірка» (2010 р.). Одружений зі співачкою Катериною Веласкес, має донечку Аріану-Селесту. На прохання «ВК» Василь Бондарчук розповідає про себе, свою сім’ю та творчі плани на майбутнє.

 

– У тебе стався розрив із продюсером Юрієм Нікітіним. Що було причиною й наскільки складно тобі йти вперед самому?

– Причина розриву елементарна: двом особистостям стало важко розуміти одне одного. У мене з’явилася родина,  змінилися  цінності. Ми плідно пропрацювали з Нікітіним три роки й зрозуміли, що досить, взаємини вичерпано. Зараз я сам, але в мене є команда, яка мені допомагає, підтримують близькі й цього досить.

– Василю,  відомо, що ти любиш не тільки співати, а й малювати.

– Я люблю малювати жіночі очі й напівоголене  тіло. Малюю олівцем.  Подарував одну роботу Тіні Кароль на день народження (вчилися разом в училищі ім. Р. Глієра). Практично всі інші також роздаровую друзям. Залишився тільки портрет дружини, намальований у той час, коли ми ще зустрічались. Напевно, це моя краща робота, малював її три дні практично без відпочинку.

 – Скажи, що вразило тебе при знайомстві з майбутньою дружиною Катею Веласкес, чому виділив саме її серед інших?

– З перших секунд знайомства зрозумів, що це світла, позитивна людина, дуже гарна й ніжна. Ми почали спілкуватися,  і це бажання прогресувало. Потім зробили перерву на 2 роки, я навіть намагався її забути, але сталося навпаки – розлучившись, зрозуміли, що не можемо одне без одного. 

– Наскільки змінилося твоє життя після народження дитини?

– Можу розділити життя до народження й після. Тепер це вже життя зі  змістом. Найясніше почуття, це коли бабуся ранком приносить доньку, ми її заціловуємо і  розуміємо, що більшого щастя немає.

– Ти суворий тато? І хто дав донечці таке оригінальне ім’я Аріана-Селеста?

– Я абсолютно не суворий, карає більше мама, а я втихомирюю. Але ми намагаємося по черзі  вказувати на проблеми, щоб не було такого – тато поганий,  а мама гарна.

Щодо імені – це теж спільне рішення. Я хотів назвати дочку Аріана, а дружина – Селеста, вирішили імена об’єднати. У перекладі воно означає «небесна,  ніжна пісня», що стало для нас дуже символічним.

– У вашій родині  два співаки. Це складна комбінація, ревнощі існують?

  У нас  абсолютне розуміння того, що відбувається навколо, ми одне одному допомагаємо,  підказуємо,  разом аналізуємо. Катя  чудово співає. Вона довгий час робила свій проект у Москві, потім у Києві, а зараз у неї декретна пауза. Маля росте, радує нас, і з’являються сили творити щось нове. Я почав писати пісні, криза розбудила від сну нові сили.

– Які плани у вас на найближче майбутнє?

– Знімемо мій кліп. У Каті уже є  гарна пісня. Також хочемо заспівати вдвох, і це буде щиросерда пісня, яку написав мій друг. 

– Один з останніх проектів, у якому ти брав участь, – «Народна Зірка».  Чому  навчився?

– «Народна Зірка» – натуральний продукт без усякого обману. Плюси –  в живому оркестрі й звучанні в прямому ефірі, у спілкуванні з творчими людьми. У мене була дуже цікава напарниця Олена Корнєєва, з якою  ми й зараз спілкуємося. Як виявилося, вона гарний композитор, поет і подарувала мені свою пісню.

– Ти брав також участь у проекті «Танцюю для тебе-2». Багато танців освоїв?

– Сильно втомлювався. Щодня ми з напарницею Оленою Шоптенко тренувалися з 9 ранку й до півночі, тільки з перервою на обід. Намагалися все робити добре, тому доводилося цілодобово працювати, адже часу для непрофесіонала було дуже мало. За цей час пройшов короткий екскурс танців різних видів. Але завдяки проекту збулася  моя мрія –  навчитись танцювати. 

– Що для тебе є критерієм щастя?

– Щоб близькі були здорові. Хоча розумію, що час іде, люди старіють, і ніякі гроші здоров’я не можуть повернути. Дуже вдячний своїм батькам за те, що  ніколи не  нав’язували свій сценарій життя. Я міг малювати, займатися спортом, співати, і вони підтримували мене. Пам’ятаю, був складний фінансовий період у 1998 році,  а потрібно було їхати на конкурс за кордон. Батьки шукали гроші і жодного разу не сказали:  «Ні, ти не поїдеш…».

У житті є досить яскравих моментів, можна знайти моральний допінг у дитині, у коханій людині. У мене величезне бажання об’їздити увесь світ і показати його своїй доньці. 

– Що ти не сприймаєш у цьому житті – зраду, обман?..

– Уже маю певний досвід. А раніше на все болісно реагував, тому що легко підпускав до себе людей, біг,  допомагав, а цим  безжально користувалися. Зараз спілкуюся з людьми, які вдячні долі за те, що вже мають.

Дуже ціную дружбу. Щасливий, що в мене є близькі, команда, родина.

Нещодавно в мене була ситуація – подзвонила знайома, яка була зовсім морально розбита: їй надіслали медичний результат з Німеччини з діагнозом – пухлина  мозку, натяк на рак. Їй було потрібно за 4 години знайти 17 тисяч євро. Час ішов на години. Я почав обдзвонювати друзів і збирати гроші. Щось у мене було, щось у батьків. На моє прохання  люди реагували по-різному – хтось міг дати, але не допоміг із  якихось власних міркувань. І навпаки –  відгукувалися ті, на чию допомогу ми навіть не розраховували. За три години  вдалося зібрати необхідну суму і відправити знайому на лікування.  З будь-ким таке може трапитися. Добре, коли в людини є гроші, а якщо нема – я останнє готовий віддати, тому що подібне може статися з тобою завтра.

– Василю, що б ти побажав читачам газети «Вісті Київщини»?

– Завжди бути  людяними, допомагати одне одному, підтримувати. Зараз світ настільки все руйнує, сварить людей. Слід бути більш свідомими. Коли кожний за себе, ми не вистоїмо.Тільки командою й соціумом можна  вирішити проблеми.

 

Розмовляла Аліса Животок

 

***

Редакція «ВК» бажає Василю успіхів в усіх багатогранних проявах його таланту. І неодмінно стати однією з найяскравіших зірок на українському небосхилі.

 

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->