№16 Утилізація рослинних решток

Утилізація рослинних решток

Післязбиральні рештки, виполоті бур’яни, опале листя, тирсу, стружки, солому та сіно, кору, скошену траву, папір, картон, кухонні відходи, вижимки тощо, тобто все, що перегниває, треба не виносити за межі ділянки, а закомпостувати. Краще робити компост у кучі. Якщо є можливість, зробіть коробку з довжиною сторони 1,2 м та висотою 1-1,2 м. Передню стінку роблять розбірну. Дно зазвичай земляне, а коли бетоноване, то з ухилом для стоку. Розміщують компостну кучу в тіні.

Для компостування зберіть якомога різнорідніший матеріал. Листя та стебла кропиви привносять у компост азот та залізо, грицики – мікроелементи, бобові - азот. Не кладіть у кучу поліетилен, хворі та заражені шкідниками рослини, які треба спалити. Уражену фітофторозом гичку картоплі та томатів треба скласти в окрему кучу, а потім використовувати цей компост під рослини, які не хворіють, наприклад, ягідні кущі, окрім суниць.

Матеріали з низьким вмістом азоту (тирса, стружки, папір, кора, солома) обов’язково чергують з післязбиральними рештками, виполотими бур’янами, кухонними відходами, листям. Молоду скошену траву трохи підсушують і перешаровують більш сухими та грубими матеріалами. Для підвищення якості компосту в нього вносять гній, пташиний послід, стебла та листя бобових, молоду скошену траву, відходи рибні та м’ясопереробної промисловості, сапропель тощо. Для зниження кислотності – вапняне або доломітове борошно. Для внесення мікроорганізмів додають деяку кількість ґрунту. Ідеальна пропорція: 70% рослинних решток, 20% гною та 10% землі.

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->