Маловідома Київщина

№6 (26) 12 травня 2011

Козацькими стежками можуть пройтися всі

З настанням тепла обсідають нас думки ще й про те, а де цього року відпочити —
за кордоном, у Криму чи є ще якісь варіанти? Поїздка за кордон потребує чималих коштів, та й сонячний півострів сьогодні багатьом не по кишені, тож мусимо шукати оті самі варіанти, які б і позитиву додали, і для гаманця не були надто накладними.

Скажу відразу: киянам і жителям столичної області, навіть якщо сімейний бюджет не витримує жодної критики, у цьому плані справді поталанило — відпочити з користю для душі й тіла можна за якихось сотню кілометрів від домівки.

Наша область — мальовничий край, що має прадавнє коріння. Як адміністративно-територіальна одиниця створена на початку 1932 року, сьогодні Київщина – це передусім майже 6000 пам’яток культурної спадщини, чимало з яких занесені до Реєстру нерухомих пам’яток. Це і культові споруди, і палаци, і парки, і етнографічні музеї. Особлива гордість області — державні музеї-заповідники «Битва за Київ  у 1943 р.»  та Вишгородський історико-культурний, а також національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», до складу якого входять 23 музеї.

Хоча особисто мені чи не найбільше подобається історико-краєзнавчий музей у містечку Богуслав. Річ у тім, що його приміщення має кілька рівнів. Найнижчий — це печера первісної людини, середній — звичайне українське село, яким воно було ще в минулому столітті (мазанки під солом’яними стріхами, господарські будівлі, вироби тогочасних майстрів), далі — сьогодення району. Ідея створення саме такого музею належить місцевому історикові Борису Шевченку, який розробив його ескіз, тож люди з вдячністю згадують цього чоловіка й зараз.

Ще одна справжня перлина столичної області — білоцерківський дендропарк «Олександрія», створений коронним гетьманом Польщі Ксаверієм Браницьким, який, на мою думку, нічим не поступається знаменитій уманській «Софії». Про нього в нашій газеті буде окрема розповідь. Тож Київщина — це благодатний край туризму й відпочинку, що залюбки відкриває усім охочим свою спадщину, археологічні, історичні, мистецькі, наукові  та художні пам’ятки. Помандруємо?

 Маршрут №…

До речі, в області непогано налагоджена робота туристичної агенції, яка свого часу створила із десяток доволі оригінальних туристичних маршрутів. Сама область — це майже 5% території України, чимало цікавих міст, містечок і навіть сіл. Найпершими на увагу заслуговують Біла Церква, Переяслав-Хмель­ницький, Богус­лав, Ва­силь­ків і Боярка, про які   маємо намір розповісти у подальших публікаціях.

Один з основних маршрутів, що пропонується організованим туристам, — «Музейні скарбниці Київщини» (Київ–Пере­яслав-Хмельницький–Київ). Вра­жен­ня — незабутні. Наступ­ний маршрут — «Трипіль­ська культура». Його назва говорить сама за себе. Третій — «Козацькими стежками краю» — пропонує відвідати місто Білу Церкву, батьківщину гетьмана Мазепи село Мазепинці та Фастів. Основні пункти маршруту №4 (а це «Перлина Поросся») — село Пархомівна і та ж таки Біла Церква.

Можна проїхати  і «Місцями бойової слави», відвідавши Вишгород і село Нові Петрівці. Якщо ви віддаєте перевагу мандрівці на власному автомобілі, цей, як і будь-який інший маршрут, завжди можна відкоригувати «під себе». Тож зациклюватися на турагенції не варто — якщо є непоганий атлас автомобільних доріг і надійний чотириколісний друг, вам під силу зробити власний відпочинок незабутнім без  чиєїсь допомоги.

 Тиха романтика

Якщо ваша мета — відпочити від гамірного міста, не проблема, оберіть спокійніший варіант проведення відпустки. Тим більше, що в нашій області, як і в інших регіонах України, зараз непогано розвивається зелений туризм: усе більше господарів, не маючи іншої можливості заробити гроші, приводять до ладу власні садиби і запрошують на літній відпочинок гостей. Звичайно, не за красиві очі – будь-яка послуга сьогодні має бути оплачена. Інша справа, що люди, зважаючи на економічну ситуацію в країні істан гаманців співвітчизників, утридорога не деруть. Тож за помірну ціну вас і поселять, і нагодують, і молочком напоять, та ще й розважатимуть.

Скажімо, господарі агросадиб із села Трушки, що в Біло­церківському районі, запропонують порибалити на річках Рось і Роставиця, у місцевих ставках чи Глибочанському водоймищі — на вибір. За 75 км від Києва, вже у Кагарлицькому районі, у селі Балико-Щучинка є садиби з саунами та лазнями, тож ви можете подбати про своє здоров’я. Там вам залюбки запропонують не лише цікаві екскурсійні маршрути, а й кінні прогулянки. «Але обов’язково з’ясовуйте всі нюанси наперед, — радить на одному з туристичних форумів Бувалий мандрівник, — інакше можуть бути фінансові «сюрпризи» в 2–3 сотні гривень не на вашу користь. Нам, приміром, коли поїхали туди всією родиною, потім порахували ще й 3-річного малюка, який окремого місця не займав, хоча спочатку йшлося про фіксовану оплату за будиночок».

Щоправ­да, аби втрапити туди самостійно, доведеться добре вивчити карту — вказівників практично немає. У Ржищеві на вас чекає садиба «Рідні пейзажі», у селі Дибинці — «Зелений гай», у Розкопинцях Богуславського району — «Мальовнича Рось», у Білій Церкві — «Трактир» і «Кринич­ки», у Княжичах — елітний комплекс «Княжий двір» та багато інших. Відшукати їх сьогодні не проблема, аби був доступ до Інтернет-мережі.

 Любителям адреналіну

Якщо ви за темпераментом не флегматик і навіть не мрійливий меланхолік, а, приміром, активний холерик чи сангвінік, якому до всього є діло, що тоді? Ні екскурсії з монотонним голосом гіда, ні піші прогулянки навіть найцікавішими місцями області вас навряд чи влаштують. Але, виявляється, можна зарадити й таким людям, було б бажання. Єдина вимога – ви маєте визначитися, чого саме хочеться. Звичайно, якщо коштів обмаль, політати на повітряній кулі чи стрибнути з парашутом не вдасться (вартість таких розваг вимірюється кількома сотнями «зелених»), але отримати свою порцію адреналіну таки можна.

Один із варіантів — якщо ви ще не вмієте, навчитися їздити верхи, а якщо ви – досвідчений вершник, просто отримати масу приємних емоцій від кінних прогулянок і спілкування з цими благородними тваринами. Відпо­чи­нок на кінній базі пропонує село Гута, що в Богуславському районі. Там можна не тільки насолодитися верховою їздою, але й скупатися у красивому озері з чистою водою, наловити рибки і навіть наварити юшки. «Ціни у нас підйомні, — запевняє господар бази, — розуміємо, що у всіх сьогодні криза». Але якщо тут віддають перевагу невеличким групам відпочивальників (одна або кілька родин), на Білоцерківщині за 100 км від Києва вам запросто організують кількаденний кінний тур на 20 осіб! Ночівля — на березі озера. А справжня родзинка туру — відвідини давнього собору в селі Пархомівка.

У кого немає проблем з грішми, свою дозу адреналіну може отримати, спробувавши навчитися їздити на… квадроциклі. Цю послугу пропонують на одному з ранчо, що по Обухівській трасі. До речі, прокат квадроциклів пропонує і один з клубів, що в Києво-Святошинському районі області. А в Круглику — під самим боком у столиці — напрокат катамарани і також є можливість покататися верхи. І дістатися туди легко навіть без власної автівки — від колишньої ВДНГ ходить автобус, а від станції метро «Либідська» — маршрутка.

Отже, перейматися тим, що немає можливості відвідати Крим чи омріяний закордон, не варто: до справжнього відпочинку — рукою подати…

 Валерія Калиновська

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->