Юридична консультація

Де ще ваше, а де – вже сусідове?

Усі добре пам’ятають, як герої повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» надто емоційно з’ясовували стосунки через межу. Можливо, це було б і смішно, якби у нашому щоденному житті не траплялися подібні випадки. Тож як захистити свою земельну ділянку від зазіхань сусідів? Зрозуміло, треба «виставити кордони», позначити її на місцевості – лише від цього моменту ви не тільки матимете юридичне право власності, а й демонструватимете його. Та як правильно встановити оті кордони, аби потім не мати додаткових проблем?

– Хто визначає межу між земельними ділянками?
– Зазвичай це робиться при проведенні землевпорядних робіт, – роз’яснює директор Департаменту землеустрою та земель сільськогосподарського призначення Держкомзему України Олександр Краснолуцький. – Проте досі вони визначалися суто в технічній документації – в натурі межі земельної ділянки не позначалися, бо не було визначено, чим і як саме їх позначати. Часто це призводило до непорозумінь та конфліктів. Бо ж під час господарювання одна зі сторін могла – випадково чи ні – заволодіти частиною городу сусіда. На сьогодні Держкомземом прийнято інструкцію, яку вже зареєстровало Міністерство юстиції й у якій визначено види межових знаків. Тепер кожна земельна ділянка буде визначена межовим знаком установленого зразка. Отже, селищна або міська рада, користуючись технічною документацією, розробленою землевпорядною організацією, забезпечує встановлення межових знаків.
– Чи можна самому встановити ме- жові знаки?
– Самовільне встановлення меж є незаконним і карається штрафом. Відповідно до розділу 17 Земельного кодексу «Про добросусідство» власники земельних ділянок зобов'язані встановлювати межі між земельними ділянками з відома іншої сторони і з письмового дозволу місцевих органів самоврядування. Закріплення меж ділянки межовими знаками мусить відбуватися в присутності власників (користувачів) цієї та суміжних ділянок або уповноважених ними осіб. Повідомити про такі роботи власників суміжних ділянок фахівці-землевпорядники мають щонайменше за 5 робочих днів до початку робіт.
– Чи є якісь особливі вимоги до ме- жових знаків?
– Так. Межові знаки повинні бути тільки ті, що визначені до користування Держкомземом. Про них вам зобов’язані розповісти у землевпорядній організації, яка готуватиме технічну документацію на земельну ділянку. Якщо вигадати якісь свої види межових знаків, вони не будуть офіційно визнані й не матимуть ваги при вирішенні суперечки.
– Хто повинен платити за встановлення межових знаків?
– Власники земельних ділянок. Причому сусіди сплачують порівну за знаки на спільній межі, якщо інше не встановлено угодою між ними. Для того щоб не виникало суперечок щодо цього в майбутньому, домовленість про розподіл оплати сусідам варто зафіксувати або в нотаріуса, або в селищній чи міській раді. Зазвичай у кошторисі проведення землевпорядних робіт для отримання державного акта на земельну ділянку та кадастрового номера на неї вже передбачено оплату за виготовлення та встановлення межових знаків. Тож більшість власників земельних ділянок за ці знаки вже сплатила. Але вони досі не встановлювалися. Тепер важливо, щоб землевпорядна організація, якій ви замовляли роботи, сумлінно поставилася до виконання своїх договірних зобов’язань.
– А через що найчастіше виникають конфлікти «на межі»?
– Йдеться про випадки, коли сусіди, господарюючи на своєму шматку землі, спричиняють одне одному незручності: затіняють частину ділянки, що не дає вирощувати там городину, задимлюють, шумлять, розводять смітники та джерела поганих запахів, завдають якоїсь шкоди. Ще одна категорія конфліктів – зумисне (або й незумисне) привласнення частини ділянки сусіда. Наприклад, паркан поставили, забравши собі межу. Або під час оранки межу добряче підрізали. Значна частина суперечок пов’язана з порушенням однією стороною будівельних норм – надто близько стоїть будівля, надто високі паркани тощо. Тож щоб не доводити до конфліктів та суперечок, варто при будівництві й облаштуванні своєї ділянки чітко дотримуватися будівельних, землевпорядних і санітарних норм.
– Якщо конфлікт уже є, хто його може вирішити?
– Перша інстанція – сільські й міські ради. Голова сільради виносить питання на засідання ради, яка й приймає рішення. Та якщо вирішити проблему на місцевому рівні не вдається, зарадити зможе лише суд. Втім, як доводить практика, і судові рішення неефективні, якщо сусіди заздалегідь налаштовані на конфлікт: ці рішення або роками оскаржують, або відмовляються виконувати. Тому в першу чергу треба порозумітися між собою і вже потім зафіксувати рішення у встановленому порядку. Коли ж суперечка виникає за земельну ділянку поза межами населеного пункту, розв’язувати її мусить місцеве управління Держкомзему, а потім – суд.
– Якщо людина збудувала у себе свинарник, а сусідові смердить, хто визначає, так це чи ні?
– Це зобов’язана зробити санстанція, беручи за основу санітарні норми й правила, які визначають рівень забруднення неприємними запахами. Якщо один із сусідів дійсно порушує ці норми й правила, другий має повне право звертатися зі скаргою спершу до сільради чи міськради або ж позиватися до суду.
– Що робити з деревом, яке росте на межі?
– Межа – це державна земля, і приватизувати її не можна, як і все, що на ній росте. Тому якщо в сусідів немає суперечок, вони можуть спільно користуватися тим деревом і його плодами. Однак відповідно до ст. 109 розділу 17 Земельного кодексу кожен із сусідів вправі вимагати спиляти дерева, які стоять на спільній межі. Рішення щодо цього повинна приймати селищна рада. Вона ж вирішує – за чий кошт дерева будуть спиляні: чи того, хто ініціював їх знищення, чи місцевого бюджету.
– Чи можна спиляти гілля дерева, якщо воно росте на ділянці сусіда, але заважає мені?
– Згідно зі ст. 79 та 90 Земельного кодексу багаторічні насадження, що знаходяться на земельній ділянці, належать власнику цієї ділянки. Та за ст. 105 Земельного кодексу, якщо гілля або коріння сусідського дерева проникає на вашу ділянку й заважає використовувати її за цільовим призначенням (наприклад, створює тінь,  і через це ви не можете там нічого вирощувати), ви маєте право їх обрізати. Але лише ті частини сусідських дерев і кущів, які фактично знаходяться на вашій території, і в жодному разі не на сусідській. Якщо ви зазіхнете на територію та дерева, які є нерухомим майном сусіда, він має повне право звернутися за захистом своїх прав до правоохоронних органів та суду.

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->