Реалії життя

Над Чорнобилем – трава забуття,

а на ліквідаторах і постраждалих – жирний хрест

14Проминув сумний ювілей – 25-річчя Чорнобильської катастрофи. Гості виконали свою міжнародну місію – скинулися на добудову нового об’єкта «Укриття» і тим самим надовго купили спокій для своєї совісті. Організатори ж зірвали непоганий куш. А ще – показали світові, як вони печуться про ядерну безпеку. Тепер настав час братися за внутрішні чорнобильські проблеми. Точніше, за скорочення витрат. І влада Януковича – Азарова таки взялася. Але про все по порядку.

Вже понад 10 років українська влада заощаджує на ліквідаторах і постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС
Ще 2000 року уряд Віктора Ющенка в кілька разів скоротив чорнобильські програми і з будівництва житла за спеціальною програмою, і з медичного обслуговування, і з санаторного оздоровлення. Ці програми фактично перестали існувати. Добитися відновлення їх фінансування на попередньому рівні так і не вдалося.
Наступного удару ми зазнали 2008 року. Тоді Верховна Рада прийняла бюджет, у якому запроваджувалися обмеження на увесь комплекс чорнобильських програм, зокрема на розміри виплат, компенсацій, пенсій. Мало того, уряд скасував комунальні і транспортні пільги для всіх, включаючи ветеранів війни і чорнобильців. Але в травні 2008 року Конституційний Суд визнав такі зміни неконституційними і новації уряду не були реалізовані.
Якось на засіданні Ради національної безпеки й оборони президент бідкався, що 76 мільярдів, необхідних на чорнобильські програми, – сума, непідйомна для бюджету. Та й ті 8,5 мільярда, які держава виділяє на всі чорнобильські проблеми гамузом, в тому числі й на вирішення соціальних проблем чорнобильців, і зняття станції з експлуатації, і обслуговування зони відчуження, влада Януковича – Азарова вважає марнотратством. А щоб покінчити з ним, уряд Азарова підготував законопроект №7562 із милозвучною назвою «Про гарантії держави у виконанні судових рішень». У прикінцевих положеннях цього законопроекту вносились зміни до законів. Не було обійдено увагою й Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи». Цей законопроект передбачав, що розміри всіх соціальних виплат чорнобильцям, дітям війни і військовим пенсіонерам визначатиме уряд. Тобто якщо він навіть визначить «нуль», це буде законним.
Це викликало серйозні соціальні протести. І ті пікетування Кабміну і парламенту, які весною проводили члени Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», і демонстрація на Хрещатику, яку провели у квітні. Ми вимагали не допустити змін чорнобильського  законодавства, які планував Азаров,  відновити житлові і медичні програми, поліпшити пенсійне забезпечення чорнобильців...
Щоб не оскандалитись напередодні 25-річчя Чорнобильської катастрофи, коли увага світової громадськості була прикута до України, влада не посміла нахабно урізати наші законні права.  
А коли народний депутат Костянтин Бондарєв зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», який передбачає підвищення соціальних виплат для громадян 1-ї категорії до 470,5 грн, для громадян 2-ї категорії – близько 235,25 грн, а грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – з 2,1 грн до 235, 25 грн, зажевріла надія на відновлення щодо нас соціальної справедливості. Першого червня планувався його розгляд у сесійній залі. Але парламентська більшість не допустила навіть внесення цього законопроекту до порядку денного. Вже через два тижні стало зрозуміло, чому так сталося.

Збулася мрія Януковича – Азарова здихатися зайвих бюджетних витрат на чорнобильців, дітей війни та військових пенсіонерів
16 червня 2011 р. Президент Янукович підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», прийнятий Верховною Радою України за поданням уряду за два дні до цього.
Представляючи законопроект у парламенті, голова бюджетного комітету Баранов (Блок Литвина) підло і підступно з голосу запропонував, без обговорення, в цілому прийняти поправки до бюджету і рекомендації бюджетного комітету, які вносять зміни до статей 39, 50, 51, 52, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також до Законів «Про дітей війни», «Про пенсіонерів військової служби». Володимир Литвин нічтоже сумняшеся поставив проект на голосування: за основу і в цілому. «За» проголосували 252 народних депутати (усі з Партії регіонів, Блоку Литвина, групи «Реформи заради майбутнього», позафракційні й частина фракції НУ–НС). Тож фактично більшу частину законопроекту № 7562, проти якого виступали і чорнобильці, і всі соціальні прошарки, чиї інтереси він ущемлював, уже прийнято. Переконаний, що депутати навіть не зрозуміли, за що голосують. Адже надрукованого тексту поправок їм не роздали, бо їх просто не існувало в природі. А в сесійній залі коаліціанти не стільки слухають промовців, скільки стежать за «диригентом», щоб не прогавити його команду.
Верховна Рада України фактично і юридично призупинила дію положень статей 39, 50, 51, 52 та 54 чинного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначивши, що вони застосовуються у «порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Цим законом передбачено збільшення надходжень до бюджету майже на 15 мільярдів гривень. А витрати мають зрости майже на 11 мільярдів. На що ж підуть ці кошти? Передовсім на укріплення каральної машини, що захищає чинну владу від можливих посягань на її безпеку з боку доведених до відчаю громадян України. Так, на 70 млн грн зростає фінансування Генеральної прокуратури, на 287 млн – міліції і спецназу, на 108 млн – СБУ. За чий же рахунок таке щедре збільшення фінансування спецслужб? За рахунок тих, хто потребує державного соціального захисту. Фактично на весь поточний рік запроваджується антилюдська ідея сумнозвісного законопроекту № 7562 про позбавлення чорнобильців, дітей війни і ветеранів військової служби передбаченого законами України соціального захисту. Право визначати такий захист надається Кабінету Міністрів України в межах наявних бюджетних коштів. Президента України, законодавчу і виконавчу гілки влади не зупинило навіть те, що Конституційним Судом України неодноразово приймалися рішення про неконституційність подібної практики, коли законами про бюджет коригувалися соціальні закони. Не прислухалася влада і до голосу громадських організацій ветеранів, інвалідів, чорнобильців, які висловили рішучий протест проти антиконституційних намірів позбавити людей визначеного законами соціального захисту.
У Заяві до Дня Конституції України щодо грубих порушень конституційних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» рішуче засудила такі антинародні, антиконституційні дії влади і вимагає від президента як гаранта додержання Конституції України ініціювати внесення законопроекту щодо поновлення права на соціальний захист чорнобильців, інвалідів, дітей війни, військових ветеранів. Але боюся, що гарант Конституції навряд чи почує наш голос.
Як показує життя, нинішня влада зможе легко домовитися з Конституційним Судом, щоб той виніс щодо чорнобильських проблем потрібний їй вердикт. А найстрашніше те, що у бюджеті-2012 взагалі може зникнути навіть згадка про чорнобильців і їхні проблеми.

Ми ще живі, хоч нас стає все менше
За останні 10 років в Україні число чорнобильців скоротилося на півтора мільйона чоловік. І нас залишилося 2 млн 200 тис. Що ж до безпосередніх учасників ліквідації ядерної катастрофи, то 2000 року нас було 356 тисяч, а сьогодні – 219 тисяч. Тобто за 10 років кожен третій ліквідатор вже пішов за межу. Не тільки і не стільки через наслідки опромінення, хоч і вони зіграли далеко не останню роль, скільки від державної «турботи». Я недарма слово «турбота» взяв у лапки. Бо чим далі від трагедії, тим більше держава дбає про те, як обділити своїх рятівників. Протягом першого десятиліття після аварії держава дійсно дбала про ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. У нас були пристойні пенсії, досить ефективна медична допомога. Для чорнобильців за спеціальною програмою будувалося житло. Але все те залишилося в далекому минулому. Останнім часом стало звичною практикою, що люди через суд були змушені добиватися реалізації свого права на доплату до пенсії, виплату на чисті продукти тощо. Тільки на Київщині, де кожен другий мешканець має статус чорнобильця, в судах накопичилося близько 300 тисяч таких заяв. А скільки ще людей через погане здоров’я не ризикують в шалену літню спеку звертатися до суду, де у прийомні дні черги у кілька сотень чоловік! Але з прийняттям змін до бюджету-2011 чорнобильці, діти війни та військові пенсіонери навіть втратили право судитися з державою за свої права.   

Юрій Андрєєв,  президент Всеукраїнської громадської
 організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»



Щоб бути чорнобильцем, треба мати неабияке здоров’я
Фастів віднесено до четвертої зони радіаційного забруднення. Кожен його мешканець має статус постраждалого від аварії на ЧАЕС, а отже, і право на відповідні грошові компенсації. А через те, що у нас Пенсійний фонд нікому добровільно грошей не віддає, у Фастові навіть термін новий з’явився – «вибивання чорнобильських грошей». І цим вибиванням займаються практично всі.
Процедура проходить за такою схемою:
1. Кожен, хто має право на отримання компенсації, у прийомні дні звертається до Пенсійного фонду з заявою: «Прошу видати мені належні згідно із Законом України від 28.02.91 р. гроші...»
Пенсійний фонд працює у понеділок та середу (13.06.11 р. не працював і в понеділок без оголошень бодай на дверях чи в місті). У прийомні дні чергу займаємо ще з ночі. Тож до 9-ї ранку бажаючих потрапити на прийом під Пенсійним фондом уже близько тисячі людей. Якщо пощастить, а потрапляє на прийом лише четверта-п’ята частина прохачів, зможете здати й зареєструвати заяву.
2. Прийняту заяву, відповідно до затверджених у державі правил роботи зі зверненнями громадян, розглядають упродовж 30 робочих днів. Розгляд, як правило, закінчується відмовою в задоволенні клопотання.
3. Із відмовою всі ідуть у суд. Тут для суддів гаряча пора. Приймають людей будь-де, а не в приміщенні суду. Добрий шанс...
4. Розгляд заяв у суді триває близько 4 місяців.
5. Нарешті на руках у вас судова ухвала: «Виплатити належне».
6. Із судовим рішенням із суду йдете до Пенсійного фонду.
7. У Пенсійному фонді знову ті ж самі черги (спека, натовп, хтось із кимось полаявся, комусь погіршало, і його лікують підручними засобами – як хто вміє і що у кого є).
8. Тим, хто достояв і дотягнувся, дають цеглики, де написано, куди і до кого слід звернутися.
9. Після розгляду цегликів чиновники виписують направлення: кому до банку, кому на пошту, де, простовбичивши день чи два у черзі, можна отримати ваші законні гроші.
10. Якщо маєте на те підстави, пишіть заяву до Пенсійного фонду, і вам можуть змінити звичайну пенсію на чорнобильську. Вашу заяву Пенсійний фонд відішле до суду, де, за словами знавців, які вже пройшли цю процедуру, процес перегляду пенсійних справ тягнеться до 6 місяців. А ви з моменту подачі заяви про зміну звичайної пенсії на чорнобильську і аж до позитивного вирішення вашого прохання по суті отримуватимете мінімальну чорнобильську пенсію – 800 гривень.
11. Коли матимете на руках ухвалу суду та інші документи, необхідні на перехід зі звичайної пенсії на чорнобильську, яка в основному трохи вища, Пенсійний фонд може дати згоду на збільшену пенсію. А може й не дати. Тому у нас, щоб бути чорнобильцем, а ще гірше інвалідом, треба мати неабияке здоров’я.

Володимир Ясін, м. Фастів

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->