Визначні дати

Загадки святої Софії

21 вересня, на Різдво Богородиці,  головний  храм держави – Софія Київська – відзначить свій міленіум.
Храм-загадка, що за тисячоліття змінив кілька облич і породив ряд суперечливих гіпотез – зокрема, про дату свого заснування. Дискусії точилися майже 200 років. І ось нещодавно було виявлено сенсаційну знахідку – ледь помітний напис, надряпаний на фресці св. Василя Великого в Георгіївському вівтарі Софії Київської майже тисячу років тому. Саме  він, на думку вчених, дозволяє встановити точну дату будівництва собору – на два десятки років раніше зазначеної в літописах, а саме – 1011 рік.

Град Божий— Небесний Єрусалим
Храм присвячено Софії — Премудрості Божій. Це одна з найскладніших абстрактних категорій християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За апостолом Павлом Софії символічно відповідає іпостась Христа — втіленого Слова Божого. Тільки пізніше, коли поширилося ототожнення Софії з Божою Матір'ю, храмове свято київського собору перенесли на 8 (21) вересня — день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Тим пояснюються його грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура. Загально кажучи, інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту, а зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.
Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу.  Це — одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Собор як головний храм держави відігравав роль як духовного, так і політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При храмі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. У ті далекі від нас часи він був ніби центром не тільки Києва, але й всієї Русі.

Оранта — шедевр мистецтва і символ України
Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти — розміщеної в центральному апсиді — фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів заввишки. Унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок Оранта виглядає зображеною в різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.

Софію засновано на честь перемоги Ярослава над печенігами
За свою багатовікову історію храм пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. В один із найважчих періодів історії древнього Києва – захоплення міста полчищами хана Батия у 1240 році – більшість архітектурних споруд перетворилися на руїни, але Софійський собор уцілів. Однак розграбований і спустошений, він втратив колишню красу і велич, хоч і залишився головним міським чинним храмом. Протягом XIV–XV століть киянам доводилося вести боротьбу проти литовських і польських феодалів, а також проти кримських татар, які спустошували місто грабіжницькими набігами. У 1416 році Київ розграбував і спалив хан Едігей, у 1482 році — Менглі-Гірей. У XVI столітті посилюється гніт польських феодалів. В умовах загарбання українських земель, поневолення і насильственого окатоличування населення в 1596 році  укладено Брестську релігійну унію, яка мала на меті об'єднати православну і католицьку церкви під главенством римського папи. Католицьке духовенство і уніати почали ліквідацію православної церкви. Захоплений уніатами Софійський собор цілком занепав. Спорохнявіла покрівля, зруйнувалися склепіння галерей, загинуло багато настінних розписів.

Петро Могила відродив Софію
У З0–40-і роки XVII століття київський митрополит Петро Могила відібрав Софію в уніатів і заснував при храмі чоловічий монастир. Собор частково відремонтували, навколо нього спорудили дерев'яні монастирські будівлі, а всю територію обнесли високою дерев'яною огорожею.

У 1654 році кияни затверджували у Софійському соборі історичні рішення Переяславської ради
Із Софією також пов’язані події національної революції 1917–1921 рр. На Софійській площі відбувалися всенародні маніфестації з приводу проголошення Універсалів Центральної Ради, підписання Акта злуки східних і західних українських земель. Водночас 1917–1919 рр. були для України періодами зміни режимів, коли захисники Києва ставили батареї на Софійській площі. Відтак той, хто брав Київ, випускав снаряди якраз по Софії. Собор зазнав значних пошкоджень. Після створення 1919 р. УАПЦ собор став її кафедральним храмом. З 1929 р., після ліквідації УАПЦ, відправи у соборі припинилися. 1934 р. було утворено Софійський державний заповідник, відкритий для відвідувачів навесні 1935 р. У 1950 роки реставрацію архітектури Софії було в основному завершено. У 1994 року заповіднику надано статус національного закладу культури.

Інф. ВК

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->