Ходить здорові

Хочете бути щасливими – будьте!
Взаємини між чоловіком і жінкою – найсвятіше і найпрекрасніше, чим природа нагородила людину. Однак проблеми безпліддя та сексуального здоров’я часто стають на перешкоді людському щастю. Як повернути втрачену статеву силу і радість кохання, розповідає головний сексопатолог і андролог МОЗ України, генеральний директор Українського інституту сексології і андрології, доктор медичних наук, професор Ігор Горпинченко.

Більшість чоловічих і жіночих проблем сексопатологія вирішує
– Чи правда, що сексопатологія займається тільки чоловічими проблеми?
– Статева функція – це єдина функція парна. Тому розглядати сексуальні розлади у чоловіків і жінок окремо неможливо. Раніше вважалося, що здебільшого порушення статевої функції носять психологічний характер. Коли чоловік скаржився, що у нього знижена ерекція, лікар тільки й мав можливість побесідувати з пацієнтом, аби дізнатися, у чому причина. Але в останні роки завдяки тому, що ми збагатилися об’єктивними методами діагностики, бачимо, що дуже багато сексуальних розладів як у чоловіків, так і в жінок мають органічний характер. У чоловіків це пов’язано з цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, атеросклерозом, малою кількістю тестостерону тощо. Якщо у хворого низький рівень тестостерону, а це буде у нього написано на обличчі: і голиться зрідка, і бажання жити статевим життям мало, і м’язи не так виражені, і жир відкладається по-жіночому... ми робимо обстеження і виявляємо, що у нього низькі гормони. Якщо ж у пацієнта є якась психологічна проблема, наш психолог з’ясовує, у чому вона полягає. Наприклад, невроз очікування невдачі. Це друга причина. Ну і третє: якщо у нього той же самий простатит, запальне захворювання тощо. Тільки такий комплексний підхід дозволяє призначити ефективне лікування. А в жінок можуть бути гінекологічні захворювання, гормональні порушення, хвороби внутрішніх органів, які знижують їхню сексуальність. Тобто наш принцип полягає в тому, щоб обстежити і чоловіка, й жінку. І лікувати їх разом.
– Ми можемо зараз сказати, що більшість цих проблем сексопатологія вирішує?
– Так,  у 99 відсотках випадків. Правильна діагностика – запорука ефективного лікування. Від класичних методів психотерапії, коли лікар допомагає позбутися невпевненості в собі, до сучасних препаратів цільового призначення – тієї ж віагри, сіалісу тощо. Застосовуємо фізіотерапію, яка поліпшує кровообіг. А коли є органічні зміни, які ми раніше не могли лікувати, навіть оперуємо.
– Ви займаєтеся й питаннями продовження роду чи лише статевими?
– У сексології – тільки статеві проблеми. Та є й інша галузь, якою ми займаємося. Це – безпліддя подружньої пари. Наприклад, приходить подружжя й скаржиться, що ось уже два роки, а то й більше вони живуть у шлюбі незахищеним статевим життям, а дітей нема. Андролог починає досліджувати мужчину й виявляє у нього простатит чи гормональні порушення. Жінку обстежує гінеколог, який знаходить у неї, наприклад, інфекцію, що передається статевим шляхом. Тоді, зрозуміло, призначається лікування і чоловікові, й дружині. Одне слово, в проблемі безпліддя важливо визначити, хто «винен». Раніше вважалося, що тільки жінка. А зараз з’ясувалося, що приблизно 40% становить чоловічий фактор безпліддя, 40% – жіночий і 20% – спільний. Особливо це стосується інфекцій. Якщо інфекція є у одного партнера, то обов’язково буде і в іншого.
– І наскільки ефективне таке лікування?
– Консервативне лікування безпліддя – це велика проблема. Якщо йдеться про запалення, то практично завжди лікування закінчується народженням дітей. Якщо ж є більш серйозні захворювання, тут ефективність лікування залежить від того, як вчасно його почато. Чим раніше, тим кращий ефект. Але гадаю, що консервативне лікування дає позитивний результат десь у 60% випадків.
– Ігорю Івановичу, як впливає на сексуальне здоров’я і бажання продовження роду сучасне життя з його розчаруваннями, крахом надій і сподівань на гідне й заможне життя?
– Це має колосальне значення. Ми всі люди. І сексуальна функція – це наше найсвітліше і найвище почуття, яке цементує нормальні міжособові стосунки. Якщо у людини немає віри ні в уряд, ні в завтрашній день, ні в самого себе, то, звичайно, змінюються й взаємини між членами подружжя. А ще стала іншою суспільна ідеологія. Якщо раніше про секс не говорили, то нині занадто багато. Якщо еротика і порнографія були під забороною, сьогодні люди вмикають Інтернет і дивляться все що завгодно. Я не даю оцінку, добре це чи погано, це – неминуче. Та все повинно відбуватися цивілізовано. Кожне суспільство встановлює свої межі допустимого, виробляє ті інституції, які виховують молоде покоління, формують його світогляд. А коли в Україні ці інституції були зруйновані, а взамін нічого не запропоновано, то тепер у молоді немає маяка, того героя, на якого варто було б рівнятися. Сучасний герой – це бандит, який незаконним шляхом заробляє кошти, це – олігарх, який, нічого не створивши, пограбував економіку держави. Сьогодні все рідше говорять про кохання – почуття, властиве тільки людині. Тому і зміни відбулися колосальні. Я вже не кажу про розмежування на багатих, супербагатих і бідних, яке прогресує. Такого раніше не було. Якщо мужчина не забезпечує життєздатності своєї сім’ї, не може заробити на себе, на дитину й дружину, він переживає почуття власної неповноцінності. А це впливає на здоров’я й сексуальну гармонію в сім’ї. Або якщо колись чоловік витрачав на те, щоб гідно жити, 8 годин, а зараз тратить 24 години і живе недостойно, це призводить до морального й фізичного виснаження. На жаль, у зв’язку з цією гонитвою з’являється багато людей (це, до речі, у всьому світі) з депресивними і суїцидальними проявами. Людина не впевнена в завтрашньому дні, не бажає жити. Їй нецікаво працювати, жити, кохати, народжувати і виховувати потомство тощо.

Погано, коли жінкаі в ліжку – головний інженер
– А як позначаються конфлікти у сім’ях, пов’язані з матеріальними негараздами, з тим, що чоловік не виправдав сподівань, які на нього покладалися?
– Це також серйозно впливає. Більше того, сьогодні змінилася соціальна поведінка людей. Якщо років 20–30 тому мужчина був господарем становища, зараз він дуже часто не витримує ролі першої скрипки. Суспільні ролі помінялися. Жінка стає годувальником. Тому вона перетворює чоловіка на ганчірку для підлоги. Жінка вибирає сексуального партнера й нав’язує сексуальну поведінку. Вона в ліжку веде себе точно так само, як і на роботі, – головним інженером. Ти зобов’язаний! Ти повинен! Але ж історично склалося так, що мужчина мусить захищати й утримувати сім’ю, забезпечувати її матеріально. А жінка – вести дім, виховувати дітей, створювати умови для існування своєї сім’ї, дбати, щоб діти і чоловік були доглянуті, обласкані тощо.
Сьогодні є ще одне знамення часу. Якщо раніше нас відвідували в основному мужчини, а жінки становили не більше 3–5% , то тепер до 38% наших пацієнтів – дами. І мало не кожна скаржиться, що вона сексуально незадоволена. Тому одна з концепцій моєї клініки – обов’язково парне обстеження. Чи то подружня пара, чи сексуальна – це неважливо.
І ще є такий показник. 20–30 років тому до нас переважно приходили мужчини 35–45 років. Було дуже мало як молодих, так і літніх чоловіків. Нині є юнаки 17–18 років, які вже мають сексуальні проблеми! По-перше, вони рано починають жити статевим життям. Нехтують правилами безпечного сексу. А в результаті – інфекційні, венеричні захворювання другої генерації. Це не проста гонорея і не прості трихомонади, це – хламідіоз, який б’є не тільки по статевій системі, а й по суглобах, судинах і по всьому іншому. Він не має явних клінічних проявів. 2–3 тижні триває інкубаційний період, протягом якого носій заражає всіх інших, а приходить до лікаря вже з ускладненнями. Або з'являється молодий чоловік і каже, що в нього ніколи не було ерекції. Перевіряємо, а у нього або скривлення статевого органа, або вроджений недорозвиток цих органів.
– Але ж такі вроджені недоліки у них мали б виявити ще в дитинстві. Якщо здоров’ям і розвитком дівчаток займається дитяча гінекологія, то, очевидно, повинні бути й фахівці зі здоров’я хлопчиків, адже малюки, мабуть, також хворіють на ті самі недуги, що й дорослі?
– Тому я й стверджую, що хлопчиками зобов'язаний займатися лікар-андролог. Але в Україні вийшла така парадоксальна ситуація: лікар-андролог є, а в переліку спеціальностей Міністерства охорони здоров’я андрології не існує. Така сама ситуація, як із сексологією до 1985 року. Були сексологи, проводилися конференції, з’їзди, професори писали книги, а спеціальності не було. Сьогодні андрологи є, але їх ніби немає.
– Але з вашого досвіду, скажіть, є необхідність виділяти в окрему спеціальність дитячу андрологію?
– Дай боже, для початку виділити просто андрологію. Тому що, якщо ви знаєте історію, спочатку утвердилась гінекологія, потім уже дитяча, ендокринна, хірургічна. Зрештою, з’явилася геронтологічна, яка займається старшими жінками – там, де клімакс, вікові порушення тощо. Тому зараз завдання добитися, щоб утвердити спеціальність андролога – лікаря, який займається здоров’ям чоловічої статевої системи від народження й до глибокої старості.
– Ігорю Івановичу, а часто звертаються до вас чоловіки геронтологічного віку?
– Раніше такого не було. А зараз досить часто люди після 60, навіть після 70 років приходять з проханням допомогти відновити статеве життя. Це нормальний прояв. Тому у своїй практиці ми повинні враховувати вікові особливості й зміни. Я ніколи не забуду, як років 15 тому до мене прийшов пацієнт, якому було 75. За фахом він маляр. Прийшов такий недоглянутий, брудний, у потертих штанях, нечищеному взутті. Ми його обстежили. Єдина можливість була йому допомогти – це прооперувати. Але анестезіологи побоялися, що пацієнт може не витримати наркозу. Коли я у м’якій формі пояснив це йому, пацієнт і каже: «Зараз я напишу передсмертну записку, що ви відмовляєте мені у конституційному праві бути здоровою людиною, й накладу на себе руки». Я його прооперував. Через місяць він завітав підтягнутий, виголений, очі сяють, одяг випрасуваний, взуття начищене. Розказує, що нарешті у 75 років пізнав сексуальне щастя. Тобто у будь-якому віці у людини виникає бажання. Але якщо на початку моєї діяльності, 40 років тому, це був один-єдиний пацієнт, який виявив таке бажання, тепер скільки завгодно літніх людей просять допомогти їм.

Коханню всякий вік підвладний, або Інше діло – юне тіло
– Тут ми підійшли до питання, яке б я назвав взаєминами «батьків» і «дітей». Або юний хлопчина, щоб не страшно було спати, жениться на «мамі», або навпаки – зрілий мужчина одружується з дівчиною, яка часто молодша за його власних дітей.
– У принципі бажання мужчини мати молоду сексуальну партнерку цілком обґрунтоване з фізіологічної точки зору. Як кажуть, інше діло – юне тіло. Але є категорії чисто моральні, духовні. І тому тут треба бути дуже обережним. Адже інтереси зрілої людини можуть не збігатися з інтересами юної дівчини, яка створює з ним сім’ю. Це і життєвий досвід, і система оцінок і цінностей. У однієї переважає прагнення купувати брильянти, яхти, будинки, а в іншого – духовність.
А от стосовно ситуації навпаки – коли жінка вибирає набагато молодшого за себе мужчину, з біологічної точки зору вона абсолютно невиправдана. Тому що, на жаль, жінка біологічно старіє швидше, ніж чоловік. І з точки зору вікового цензу оптимальною є різниця у 5–8 років. Тобто чоловік має бути старшим у такому діапазоні. Якщо ця різниця збільшується, можуть бути проблеми. Оскільки жінка старіє раніше, їй уже секс непотрібен, а у мужчини потреба все ще зберігається. Але було б усе добре, якби у правилах не було винятків. А їх ми бачимо скільки завгодно. І це знову-таки виправдовує те, що коханню всякий вік підвладний. Скажімо, Олег Табаков набагато старший за свою дружину, але у них прекрасні гармонічні стосунки, народжуються прекрасні діти. Вони і талановиті, й доглянуті, й забезпечено їхній розвиток... Я не був би тут дуже категоричним, адже це те почуття, яке не піддається ранжуванню за віком. Скажімо, уже старіюча жінка покохала молодого чоловіка, і це почуття взаємне. Це є свідченням того, що вона зуміла зберегтися фізично і зберегти свою сексуальну привабливість.

Антон ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ
Продовження читайте
у наступному випуску газети

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->