Ходить здорові

Що знищує наших чоловіків та чому наш біологічний годинник так сильно поспішає?

За останніми науковими дослідженнями, приблизно 70% українців старші за свій паспортний вік на 4–5 років, у 20% – біологічний і паспортний вік збігаються і тільки біля 10% жителів нашої країни трохи молодші за свої справжні роки. Йдеться, кажуть учені, про справжній, або біологічний вік.
Та ці цифри, так би мовити, щось на зразок середньої температури по лікарні, а якщо говорити окремо про чоловіків і окремо – про жінок, українським представникам сильної статі не позаздриш – більшість із них старші за свій календарний вік як мінімум на 10 років. Тож уже зараз вони виходять на пенсію не в 60, як записано у паспорті, а як мінімум у 70-річному віці!
Причому Київщина, за даними експертів, – серед областей-рекордсменів за темпами старіння й низькою тривалістю життя саме чоловіків. Винні хвороби, стреси й економічні негаразди.
То що ж це за звір такий – наш біологічний вік (а коли ми говоримо, що хтось старший за свої роки, то якраз і йдеться про цей показник)? Якщо не вдаватися в хитромудрі наукові визначення, це – саме той вік людського організму, який показує, скільки років людині насправді. Його годинник цокає в наших клітинах, органах і системах, а не визначається записом у паспорті. Календарний (паспортний, хронологічний) вік ніколи не був достатнім критерієм стану здоров'я людини.
Відомо, що люди старіють по-різному. Багато в чому це залежить від спадковості і способу життя. Особливо це помітно у другій половині життя, коли ровесники можуть сильно відрізнятися за станом свого здоров'я, а значить, за біологічним віком. Річ у тім, що і в 30 років можна бути руїною, а в 50 володіти відмінним здоров'ям і високою праце-здатністю. Тому саме біологічний вік буде набагато точнішим показником.

Україна – не Європа?  
Геронтологи (фахівці, які вивчають процеси старіння людського організму) кажуть, що жінки старіють повільніше й живуть на 6–8 років довше, аніж чоловіки. Та це – у Європі й інших розвинутих країнах. Українські ж чоловіки живуть менше за жінок аж на цілих 11 років! Причому медики зазначають, що велика життєздатність жінок зберігається впродовж усього життя. Це тому, що на тривалість життя протилежних статей впливають різні чинники. Для жінок найважливішими є сім’я, діти і задоволеність сексуальним життям. А для чоловіків найчастіше – успішна кар’єра.
У розвинутих країнах, на відміну від нас, біологічний вік більший від паспортного лише в 30–40% людей. У країнах ЄС після 45 люди в середньому проживають ще 35 років, в Україні – не більше 25. Саме тому у нас набагато менша і очікувана середня тривалість життя, яку зазвичай розраховують демографи. Так ось, цей показник для українців (мається на увазі і чоловіків, і жінок) – усього 68 років, тоді як у представників скандинавських країн – 80. Тож ми тут, виявляється, недалеко втекли від Гвінеї (там 66,8 року) й посідаємо аж 123-є місце серед 187 країн світу.  
Але чому наші люди, і особливо чоловіки, старіють так швидко? «Суть процесу старіння, – пояснює «Вістям Київщини» заступник директора Інституту геронтології АМНУ з наукової роботи Олег Кульчицький, – полягає у розбалансованості складних систем людського організму. Якщо ще простіше, якісь органи й системи зношуються й старіють швидше, аніж інші, й тому в організмі виникають певні збої у його діяльності. Тобто якісь системи більше схильні до патологій і захворювань старості, інші – менше, а ось той дисбаланс, який при цьому виникає, якось визначити наперед насправді дуже важко».

Стреси проти… генетики  
Та вченим вдалося створити математичні моделі визначення біологічного віку. За словами Олега Кульчицького, є три причини, що безпосередньо впливають на наш біологічний вік: наявність довгожителів серед найближчих родичів (мама, тато, бабуся, дідусь). Друга, поза всякими сумнівами,  – навколишнє середовище і спосіб життя. «Сюди відносяться рівень медичного забезпечення літніх людей, їхній добробут, екологія», – уточнює Олег Костянтинович. І нарешті, третя, не менш важлива складова, – соціальна затребуваність людей.
Якщо у більшості країн біологічний вік випереджає календарний не набагато, в Україні, підкреслює вчений, все інакше. «Це тому, – роз’яснює він, – що нашій країні притаманний так званий синдром прискореного старіння. Іншими словами, українці починають хворіти на ті хвороби, які раніше розвивалися після 60–65, набагато раніше». Свій вклад внесла й катастрофа на ЧАЕС – біологічний вік опроміненої людини набагато вищий від паспортного, а значить – і старіє вона прискореними темпами. Проте цікаво, що біологічний вік, на відміну від паспортного, не є чимось сталим у всі періоди життя. Він залежить навіть від вашого настрою! Так, у період будь-якого захворювання, навіть банальної простуди, він у вас буде вищим, аніж тоді, коли ви здорові, добре виспалися і чудово почуваєтеся. Окрім того, виявляється, що біологічний вік – в Україні, як і в будь-якій іншій країні – має регіональні й етнічні особливості. Залежно від регіону, від рівня медичної допомоги в тій чи іншій місцевості, від рівня соціальної допомоги і економічних показників у цьому регіоні біологічний вік людей може дуже сильно відрізнятися. Залежить він і від тих популяцій, які живуть на території України. Скажімо, біологічний вік українців, росіян і білорусів приблизно однаковий, а ось кримських татар уже відрізняється.  
На темпи старіння (і на біологічний вік) дуже впливає економічна ситуація країни, а також рівень соціального захисту її громадян. «Як і криза, так і процес старіння, – підкреслює Олег Кульчицький, – довгограючі показники, причому другий напряму залежить від першого, оскільки будь-які кризові явища провокують тяжкі психогенні стреси, які, у свою чергу, сильно б’ють по здоров’ю людини та її біологічному годиннику». Не додає молодості й проведення реформ на подобу пенсійної, особливо на тлі тривалої економічної кризи.  
Тому в Україні – перш ніж зважуватися на подібні реформи – потрібно адекватно оцінювати й зіставляти абсолютно всі чинники, які впливають на її можливу ефективність. Отже, переконаний О. Кульчицький, перед тим як проводити пенсійну реформу й підвищувати пенсійний вік для жінок, за котрим піде підвищення пенсійного віку і для чоловіків, які й так живуть не дуже довго, треба було абсолютно чітко оцінювати – за реальними даними, а не причесаними відповідними службами, – що ми маємо насправді. І, сказавши «а», не забувати про «б»: підвищивши пенсійний вік, влада мала б подбати і про нормальне профілактичне, фармакологічне й медичне їх забезпечення, а не залишати людей напризволяще.

Хвороби-вбивці  
Причому соціально-економічне становище країни, яке змушує нас жити у режимі постійного стресу, часто є причиною букету хвороб, які буквально знищують наш біологічний годинник. Якщо говорити конкретно про чоловіків, то вони і старіють раніше за жінок, і з життя йдуть теж раніше. Причина – не вважають за потрібне стежити за собою, надто захоплюються алкоголем та іншими шкідливими звичками. Плюс хвороби, які нанизуються на загальний стан. Від серцево-судинних захворювань – основної причини смертності у всьому світі, приміром, щороку помирає 64% українців, тоді як європейців – усього 27%. А саме хвороби, як зазначив Олег Кульчицький, на які раніше хворіли тільки літні люди, зараз усе частіше фіксуються у більш молодих. Ці хвороби – головна ознака раннього біологічного старіння і, як наслідок, вищого – порівняно з паспортним – біологічного віку.
«Окрім серцево-судинних патологій, – веде далі геронтолог, – наших чоловіків знищує гіпертонія, яка насправді дуже важко лікується, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, інфаркт міокарда, ішемічний і геморагічний інсульти та їх наслідки. Третя величезна проблема, яка теж підвищує біологічний вік людини, – негаразди з опорно-руховим апаратом: остеопороз (зниження з віком щільності кісткової тканини), остеохондроз, коли стан кісткової тканини і хребців не відповідає стану міжхребцевих дисків. З віком це тільки набирає обертів, бо швидкість розвитку кісткових патологій, того ж остеопорозу, залежить від рівня тестостерону в організмі чоловіка».
Як бачимо, головні причини, які до паспортних додають ще й біологічні роки, – це передусім складні хронічні захворювання. Так, гіпертонія, котру ми вже згадували, вкорочує чоловікам вік у середньому на 7–10 років, а ожиріння й цукровий діабет – на 6–7. І це при тому, що останнім часом рівень захворювання українців на цукровий діабет тільки збільшується. Якщо ще 5 років тому ми мали 2,1% на 100 тис. населення, то сьогодні – вже 3,1%. Значно молодшою стала й ішемічна хвороба серця. Помолоділа гіпертонія (високий тиск зараз зустрічається вже у 30-річних чоловіків, чого раніше не було) і, як наслідок, інсульти, які значну частину хворих залишають інвалідами на все життя. До того ж наша Київська область – вкупі з Одеською, Донецькою, Луганською й Дніпропетровською – належить до рекордсменів за темпами старіння й низькою тривалістю життя саме чоловіків. А влада, яка мусила б подбати в тому числі й про належне та водночас доступне профілактичне й медичне обслуговування, а також відповідне забезпечення ліками, хвилюється лише про власні гаманці.

Христина ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->