Про найважливіше

Москва розколола українську церкву і не дає їй об’єднатися

Рівно 20 років тому, в 1992 році, була створена Українська Православна Церква Київського Патріархату,  третім Предстоятелем якої через три роки став Патріарх Філарет.
Про те, як створювався Київський Патріархат і яке місце в православному світі посідає сьогодні, про Москву, Кирила, Януковича, піст та Великдень нам з вами пощастило дізнатися з перших уст – від самого Патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарета в останні дні посту, що передують святу Світлого Воскресіння Христового.




– Ваша Святість, чи правда, що Україна – найбільша православна країна? Скільки на Київщині церков і соборів Київського Патріархату і скільки Московського?
– Те, що Україна є найбільшою християнською державою, я не можу цього сказати. Але те, що Україна порівняно з європейськими державами найбільш релігійна – це так. І підтвердженням цього є будівництво храмів. Лише за роки незалежності зведено більше 3 тисяч храмів. Більше 3 тисяч! В жодній країні, яка знаходилася чи то в Радянському Союзі, чи то в соціалістичному таборі, й близько не побудували стільки храмів, скільки Україна за останні роки. Для прикладу візьмемо Росію. Я не знаю, чи побудовано там бодай тисячу храмів.
– Хоча зруйновано було однаково – що в нас, що в них?
– Зруйновано в Україні було більше, тому що в нас храми знищувались, а в Росії лише закривалися. Тому в Україні йде будівництво, а в Росії – відновлення храмів.
По-друге – те, що ми бачимо в храмах багато дітей і молоді. Ось зараз закінчується Великий піст, і я бачу, що приходить молодь сповідуватися і причащатися. Це свідчить про те, що віра в них не показова, не заради моди. Але це не значить, що в Україні нема такої розбещеної молоді. Тут теж усе це є. Але коли ми беремо в порівнянні, то Україна поки що знаходиться в такому вигідному положенні. Особливо цим вирізняється Західна Україна і частково Центральна.
Велике значення для відродження релігійності та духовності має викладання християнської етики в школах. От якщо взяти Україну в цілому, то на Галичині, в Західній Україні, майже в кожній школі викладається християнська етика. А якщо взяти Схід, там, навпаки, вона викладається де-не-де.
Стосовно Київщини. Тут найбільш потужними є дві церкви – Українська Православна Церква Київського Патріархату і Московського. Київський Патріархат в Києві й Київській області має приблизно 500 парафій. Є райони, де має перевагу Київський Патріархат, а є райони, де має перевагу Московський. Але ми дотримуємось такого положення, що рано чи пізно в Україні буде одна Православна Церква, тож ми не повинні підкреслювати різницю між нами. Навпаки, ми говоримо, що сповідуємо одну й ту ж православну віру, що всі ми українці, живемо в українській державі і тому мусимо належати до однієї церкви.
– А що Ви можете сказати про храми, які є на Київщині? Які з них унікальні і чим?
– Звичайно, що в Київській області є храми унікальні. От, наприклад, Переяслав-Хмельницький. Там храм Вознесіння Господнього. Діючий. Поки що там знаходиться музей-діорама...
– Але ж його забрано до Московського Патріархату?
– Ні. Вони хочуть забрати. Але дзвіниця наша. І ми служимо там.
– У музеї кажуть, що діораму немає куди перенести й немає за що...
– Там будується приміщення для того, щоб перенести цей музей. А ось в Яготині зараз йде боротьба за храм. Він є пам’яткою архітектури, але був зруйнований. Тепер його відновили. І ми там не тільки освячували місце, але й гроші давали на відновлення. А тепер Московський Патріархат хоче його забрати собі. І влада яготинська хотіла на минулому тижні храм їм передати.
– Але яке відношення має влада до храму?
– А тому що цей храм відновлюється за кошти держави. Ми лише допомогли. На сесії міської ради храм хотіли передати Московському Патріархату. Але зібралися люди, громадські організації піднялися й не дали провести цю сесію. Був великий скандал. Влада змушена була закрити сесію і перенести розгляд цього питання на тиждень. А ми будемо за нього боротись.
Є ще унікальний храм в Пархомівці, під Білою Церквою. Це пам’ятник архітектури і головне – живопису.
Утім, переважна більшість храмів Київщини новозбудовані.
– 14 квітня до Києво-Печерської лаври з Єрусалима привезуть священний вогонь. А де братимете священний вогонь ви – у Лаврі чи в Єрусалимі?
– Річ у тім, що раніше ніхто цей вогонь не возив. Їхали до Гробу Господнього, молились і були свідками появи цього благодатного вогню. А після того як Україна отримала свою державність, почали їздити туди за вогнем. Така акція на державному рівні почалася за Президента Віктора Ющенка. Їздили до Єрусалима, брали благодатний вогонь, а потім у Святій Софії збиралися представники всіх областей, котрі в суботу на літаках розвозили цей вогонь по всій Україні. Тепер теж цю традицію продовжують, але вже не на державному рівні. Тепер Лавра везе собі цей благодатний вогонь, з Київського Патріархату теж їдуть і теж привозять.
Цього року поїде брат екс-президента – Петро Андрійович Ющенко. Він і раніше їздив, і торік, і в цьому році поїде. Тож благодатний вогонь буде і в Лаврі, і скрізь.
– А чому благодатний вогонь виникає саме на православну Пасху? Католики святкують без вогню?
– Є два календарі – григоріанський і юліанський. Світ живе за григоріанським календарем. І частина церков живе за цим календарем, а 5 церков живуть за юліанським.
– І не хочете ніколи і ні за що це змінити?
– Не ми не хочемо. Народ не хоче. Тому що в 20-і роки російська церква, до якої належали й ми, перейшла на григоріанський календар. Але люди на Різдво Христове не приходили до храму, святкували за старим стилем.
А що стосується вогню, то це тільки православна традиція. У католиків такої немає. Їм вогонь не треба. Бо він з’являється в православному храмі, а не в католицькому.
– Тоді виникає інше запитання. Чому в тому ж Єрусалимі католицьке Різдво святкується значно ширше і гучніше за православне?
– Тому що 25 грудня Різдво Христове святкують разом і католики, і протестанти, і православні християни. Лише 5 церков дотримуються юліанського календаря. До них належать: Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська і Українська.
На Заході більше святкують Різдво Христове. А менш значуще для них Воскресіння Христове. У нас навпаки. Тому що якби не було Воскресіння, то й християнства не було б. Бо Різдво було заради Воскресіння.
– А що зараз відбувається у релігійному світі взагалі?
– Існують різні релігії. Але релігія може бути істинною одна. Всі релігії не можуть бути істинними. Чому? А тому що Бог один. Не може бути в кожній релігії свій Бог. Це до християнства кожен народ мав своїх богів. Греки – своїх, римляни – своїх, українці – своїх, індуси – своїх. Кожен народ мав своїх богів. Але вони не боги. Вони – божки. І тільки Бог, якого проповідує християнство, – єдиний істинний Бог.
– Але ж так кажуть і мусульмани, і католики...
– Бог, якого сповідують християни, якого сповідують іудеї, якого сповідують мусульмани, – один. Оці три релігії сповідують одного Бога. Але вчення про Бога у цих трьох релігій різне. Яка різниця між християнським Богом і іудейським? А вона в тому, що християни вірять в єдиного Бога, але в трьох Особах – Отця, Сина і Святого Духа. Іудеї не вірять у Святу Трійцю. Тільки  в єдиного Бога. Мусульмани вірять теж в єдиного Бога. Визнають і Ісуса Христа. Іудеї Ісуса Христа не визнають, а мусульмани визнають, але тільки як пророка, який менший за Магомета.
Аллах – арабською «Бог». Так ось, вони в Бога вірять, але не вірять у Святу Трійцю, не вірять в Ісуса Христа як Сина Божого. Тільки як у пророка. А християни сповідують, що Ісус Христос є Син Божий, тобто Бог, Творець світу.
Іудеї Христа не вважають Месією, Спасителем. Вони чекають, що месія ще прийде. А от Христа відкидають. І не вірять в нього як у Месію, Спасителя. І вони видали Його для розп’яття.
А якщо взяти язичницькі релігії, в тому числі й українські. Даждьбог, Перун, Ярило – все це видумка людська. І в чому безумство людини? У тому, що вона поклоняється не Богу, а творінню якомусь. Перун створив цей світ? – Ні. А якщо він не створив світ, який він Бог?
Це свідчить про те, що розум людський затьмарений. Вірять у безумство, а в істину не вірять. Ви візьміть атеїстів. Теж безумні. Атеїсти з’явилися не в 20-му і не в 18-му столітті. Атеїсти були ще до нової ери. Греки були філософи-атеїсти, які не вірили в існування будь-яких богів. І пророк Давид, який жив ще за тисячу років до Різдва Христового, тобто до нової ери, і той казав своєму сину: «Говорить безумний: немає Бога». Отже, невіра в Бога – старі погляди людини. Але якщо Бога нема, то звідки взявся світ? Якщо ти не знаєш, кажи: «Не знаю», а не говори, що цей світ не створений Богом. Кажи: «Не знаю». А то ж ти говориш, що він сам виник.
Якщо ви візьмете людину, яка народжується. У його генах закладена вся інформація про майбутню людину. Це випадково? А раз невипадково, значить, не знаєш, звідкіля цей світ. А Бог тобі відкрив очі і сказав, що Я створив цей світ, Бог.
Тепер головне. Хто говорить про те, що Бог створив світ? Його пророки, яким Бог відкрив і про створення світу, і про пришестя Спасителя – Сина Божого Ісуса Христа.  Філософи-греки говорять інше. Буддисти говорять ще інше. Тепер постає запитання: у що повинен я вірити? Кому? Ісусу Христу? Апостолам? Чи Магомету? Чи Будді? Чи Конфуцію? Чи атеїстам? Кому я повинен вірити? Вірити я повинен тому, хто дає докази беззаперечні. Такому я повинен вірити. Які докази? – Воскресіння з мертвих. Вірити треба Тому, Хто воскрес із мертвих. Раз Він воскрес із мертвих, то значить Він говорить правду. І Той, Хто воскрес із мертвих, сказав: «Я є Істина». І ось в цю істину і треба вірити. Її приймати. Тому що це говорить Бог. А те, що Він Бог – доказ Його воскресіння.

Людмила Цибулько, Антон ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ

Продовження інтерв’ю Патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарета читайте
в наступному номері

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->