Історичні події

 

У Вишгороді археологи знайшли поховання князів Бориса і Гліба
Тепер шукатимуть палац княгині Ольги
Цього літа біля Вишгорода українські вчені почали пошуки заміського палацу княгині Ольги і місця поховання святих Бориса і Гліба. 
Засновниками цього проекту стали Інститут археології Національної академії наук України, Вишгородський історико-культурний заповідник і Центр культури та історії Київської Русі «Парк Київська Русь».
І ось перша звістка. Вчені заявляють, що, ймовірно, відшукали залишки саркофага святих Бориса і Гліба.
На сьогодні учасники експедиції розкрили близько 20 квадратних метрів городища. Археологи вже знайшли велику кількість керамічних та залізних артефактів: залишки посуду, прикрас, зброї, знарядь праці.
У літописах місто Вишгород вперше згадується у 946 році як резиденція княгині Ольги. Саме тут поховали братів Бориса та Гліба – перших святих, канонізованих вітчизняною православною церквою.
Молодші сини князя Володимира Великого Борис і Гліб були вбиті під час чотирирічної війни за батькову спадщину. Літописи стверджують, що братів умертвили за наказом їхнього старшого брата Святополка.
В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.
Ольга – бабуся Володимира Великого та прабабуся Бориса і Гліба
Після смерті чоловіка, князя Ігоря († 945), Ольга довгі роки правила Руською державою від імені свого малолітнього сина Святослава. Княгиня Ольга прийняла християнство. Дата хрещення її не відома точно. Більшість істориків вважає, що Ольга охрестилася в Києві в 954–955 роках, але її старання навернути і свого сина Святослава в християнську віру не увінчалися успіхом. 
Про християнське життя Ольги свідчить її остання воля, де вона просить, щоб її поховали за християнським звичаєм і на гробі не справляли поганської тризни. Померла вона 969 року, маючи близько 75 років.
Святий Володимир Великий, онук княгині Ольги, який 988 року ввів християнство як державну релігію на Русі, близько 1000 року переніс тіло Ольги до новозбудованої Десятинної церкви за київського митрополита Леонтія (992–1008). Монах Яків пише, що в труні було віконце, через яке можна було побачити нетлінне тіло Ольги.
Під час нападу монголів мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Митрополит Петро Могила, відбудовуючи 1635 року невелику церкву на місці Десятинної, віднайшов мощі святої Ольги. Вони зберігалися там до XVIII ст. Згідно з рішенням Синоду Російської Церкви їх переховали, але місце нікому не відоме.
Борис і Гліб – перші святі Русі
Брати Борис і Гліб були синами хрестителя Русі київського князя Володимира Святославовича. Матір'ю їх, за повідомленнями різних літописів, була або «болгариня», або гречанка. Скоріше за все, народилися вони в 986–987 роках, за кілька років до хрещення Русі, яке відбулося, за різними даними, в 988-му або в 990 році. При хрещенні Борис отримав ім'я Роман, а Гліб – Давид.
У 1015 році великий князь Володимир захворів. Його майбутній наступник Ярослав правив у Новгороді, Борис був ростовським князем, а Гліб – муромським. Незадовго до хвороби Володимира Ярослав відмовився виплачувати батькові данину зі своїх земель. Старий князь почав готуватися до походу проти норовливого сина, але хвороба порушила його плани. Володимир викликав до Києва свого сина Бориса, який, судячи з усього, був його улюбленцем і головним претендентом на престол. В цей час стало відомо про похід на Русь тюркських кочівників – печенігів. Володимир відправив проти них свою дружину на чолі з Борисом.
За літописом далі події відбувалися таким чином. Борис не зустрів печенігів, які, найімовірніше, відвернули в степ, дізнавшись про наближення великої руської дружини. Тим часом старий князь помер. Владу в Києві захопив один з найстаріших синів Володимира Святополк, про якого відомо, що раніше він був князем у Турові або в Пінську. Його підтримувала боярська верхівка багатого передмістя Києва – Вишгорода.
Звістка про смерть батька наздогнала Бориса на річці Альті поблизу Переяслава. Дружина запропонувала князю йти на Київ і брати владу. Проте Борис відповів, що не піде проти старшого брата. Після цього військо покинуло князя. Літопис повідомляє, що Святополк підіслав до Бориса вбивць з числа вишгородців. Вони вночі увірвалися до намету князя і пронизали його списами, а потім повезли тіло в Київ. При цьому далі йдеться про те, що Борис був ще живий, але його добили спеціально послані Святополком варяги. Сталося це 24 липня.
Після вбивства Бориса Святополк вирішив розправитися і з Глібом. Він відправив гінців до Мурома, закликаючи брата до Києва. Біля Смоленська Гліб отримав звістку від Ярослава, який повідомляв про смерть Бориса і попереджав про небезпеку. Однак муромський князь не став опиратися долі й незабаром, 5 вересня, був убитий власним кухарем за намовою підісланих Святополком людей.
Через кілька років Ярослав переміг Святополка, а Борис і Гліб згодом стали першими руськими святими. В кінці ХІ століття частини мощей святих були відправлені до Чехії. Святополк же отримав прізвисько Окаянного.
Борис і Гліб – святі мученики, які шануються як чудотворці-цілителі. Також вони були покровителями княжого і потім царюючого роду Рюриковичів.

У Вишгороді археологи знайшли поховання князів Бориса і Гліба

Тепер шукатимуть палац княгині Ольги

Цього літа біля Вишгорода українські вчені почали пошуки заміського палацу княгині Ольги і місця поховання святих Бориса і Гліба. 

Засновниками цього проекту стали Інститут археології Національної академії наук України, Вишгородський історико-культурний заповідник і Центр культури та історії Київської Русі «Парк Київська Русь».

І ось перша звістка. Вчені заявляють, що, ймовірно, відшукали залишки саркофага святих Бориса і Гліба.

На сьогодні учасники експедиції розкрили близько 20 квадратних метрів городища. Археологи вже знайшли велику кількість керамічних та залізних артефактів: залишки посуду, прикрас, зброї, знарядь праці.

У літописах місто Вишгород вперше згадується у 946 році як резиденція княгині Ольги. Саме тут поховали братів Бориса та Гліба – перших святих, канонізованих вітчизняною православною церквою.

Молодші сини князя Володимира Великого Борис і Гліб були вбиті під час чотирирічної війни за батькову спадщину. Літописи стверджують, що братів умертвили за наказом їхнього старшого брата Святополка.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

 

Ольга – бабуся Володимира Великого та прабабуся Бориса і Гліба

Після смерті чоловіка, князя Ігоря († 945), Ольга довгі роки правила Руською державою від імені свого малолітнього сина Святослава. Княгиня Ольга прийняла християнство. Дата хрещення її не відома точно. Більшість істориків вважає, що Ольга охрестилася в Києві в 954–955 роках, але її старання навернути і свого сина Святослава в християнську віру не увінчалися успіхом. 

Про християнське життя Ольги свідчить її остання воля, де вона просить, щоб її поховали за християнським звичаєм і на гробі не справляли поганської тризни. Померла вона 969 року, маючи близько 75 років.

Святий Володимир Великий, онук княгині Ольги, який 988 року ввів християнство як державну релігію на Русі, близько 1000 року переніс тіло Ольги до новозбудованої Десятинної церкви за київського митрополита Леонтія (992–1008). Монах Яків пише, що в труні було віконце, через яке можна було побачити нетлінне тіло Ольги.

Під час нападу монголів мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Митрополит Петро Могила, відбудовуючи 1635 року невелику церкву на місці Десятинної, віднайшов мощі святої Ольги. Вони зберігалися там до XVIII ст. Згідно з рішенням Синоду Російської Церкви їх переховали, але місце нікому не відоме.

 

Борис і Гліб – перші святі Русі

Брати Борис і Гліб були синами хрестителя Русі київського князя Володимира Святославовича. Матір'ю їх, за повідомленнями різних літописів, була або «болгариня», або гречанка. Скоріше за все, народилися вони в 986–987 роках, за кілька років до хрещення Русі, яке відбулося, за різними даними, в 988-му або в 990 році. При хрещенні Борис отримав ім'я Роман, а Гліб – Давид.

У 1015 році великий князь Володимир захворів. Його майбутній наступник Ярослав правив у Новгороді, Борис був ростовським князем, а Гліб – муромським. Незадовго до хвороби Володимира Ярослав відмовився виплачувати батькові данину зі своїх земель. Старий князь почав готуватися до походу проти норовливого сина, але хвороба порушила його плани. Володимир викликав до Києва свого сина Бориса, який, судячи з усього, був його улюбленцем і головним претендентом на престол. В цей час стало відомо про похід на Русь тюркських кочівників – печенігів. Володимир відправив проти них свою дружину на чолі з Борисом.

За літописом далі події відбувалися таким чином. Борис не зустрів печенігів, які, найімовірніше, відвернули в степ, дізнавшись про наближення великої руської дружини. Тим часом старий князь помер. Владу в Києві захопив один з найстаріших синів Володимира Святополк, про якого відомо, що раніше він був князем у Турові або в Пінську. Його підтримувала боярська верхівка багатого передмістя Києва – Вишгорода.

Звістка про смерть батька наздогнала Бориса на річці Альті поблизу Переяслава. Дружина запропонувала князю йти на Київ і брати владу. Проте Борис відповів, що не піде проти старшого брата. Після цього військо покинуло князя. Літопис повідомляє, що Святополк підіслав до Бориса вбивць з числа вишгородців. Вони вночі увірвалися до намету князя і пронизали його списами, а потім повезли тіло в Київ. При цьому далі йдеться про те, що Борис був ще живий, але його добили спеціально послані Святополком варяги. Сталося це 24 липня.

Після вбивства Бориса Святополк вирішив розправитися і з Глібом. Він відправив гінців до Мурома, закликаючи брата до Києва. Біля Смоленська Гліб отримав звістку від Ярослава, який повідомляв про смерть Бориса і попереджав про небезпеку. Однак муромський князь не став опиратися долі й незабаром, 5 вересня, був убитий власним кухарем за намовою підісланих Святополком людей.

Через кілька років Ярослав переміг Святополка, а Борис і Гліб згодом стали першими руськими святими. В кінці ХІ століття частини мощей святих були відправлені до Чехії. Святополк же отримав прізвисько Окаянного.

Борис і Гліб – святі мученики, які шануються як чудотворці-цілителі. Також вони були покровителями княжого і потім царюючого роду Рюриковичів.

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->