Ваші листи

 

Садове чи садівницьке, ось в чім питання
Перипетії довкола офіційної назви та правового статусу нашого садівницького товариства «Лісова поляна – 2» дуже нагадують п’єсу Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». Там усі митарства головного героя закручені навколо різночитання у прізвищі головного героя. За одними документами він Боруля, за іншими – Беруля. У нас же за одними документами «Лісова Поляна – 2» є садівницьким товариством, а за іншими – садовим. На перший погляд різниця незначна. Але по суті – це зовсім різні речі. Садівницьке товариство за законом є громадською організацією, звільненою від сплати податків і т. ін., а садове товариство – різновидом кооперації з усіма наслідками, що випливають звідси.
Садівницьке товариство «Лісова Поляна – 2» було створене і зареєстроване Мінським райвиконкомом міста Києва ще в 1969 році саме як громадська організація. У 2000 році відбулася перереєстрація товариства Вишгородським міськвиконкомом Київської області за територіальною ознакою. Саме в процесі перереєстрації і виникла колізія з різночитанням у назві: на титульному листі було зазначено, що статут затверджено загальними зборами «Садового товариства «Лісова Поляна – 2», а в центрі написано, що це статут «Садівницького товариства «Лісова Поляна». Рішенням Вишгородського міськвиконкому від 03.11.2000 р. № 317 було зареєстровано цей статут, видано свідоцтво про державну реєстрацію нашої громадської організації, підписане вишгородським міським головою, із зазначенням назви «Садове товариство «Лісова поляна – 2». В статуті сказано, що товариство належить до кооперації. Хоча майже одночасно з реєстрацією здійснювалася і приватизація земель, на яких розташоване товариство. Земля приватизована садівницькому товариству безкоштовно для ведення індивідуального садівництва та городництва членами товариства на своїх власних ділянках, а також безкоштовно виділено у власність товариства землі загального користування (в даному випадку все прилаштовано до громадської організації, бо кооперативам землі лише продаються або надаються в оренду).
Ця частина приватизаційних справ начебто в порядку – всі члени отримали державні акти про власність на землю. Державний акт на землі загального користування не було оформлено, так само як і основні приватизаційні документи. Тодішній голова пан В. Л. Калюжний подальшу реєстрацію в державних органах, в тому числі і в податковій інспекції, не проводив. Наступний голова правління пані С. С. Давидова поставила наше товариство на облік у податковій інспекції тимчасово як неприбуткову громадську організацію з умовою приведення статуту у відповідність з реальним станом речей та чинним законодавством. 13.07.08 р. на загальних зборах «Садівницького товариства «Лісова поляна – 2» були внесені зміни та доповнення до статуту. Однак голова правління пані С. С. Давидова сфальсифікувала протокол і підписи голови та секретаря загальних зборів і подала до Вишгородського міськвиконкому проект статуту, виправлений на свій смак. Громада відкликала цю фальшивку і подала на затвердження виконкому знову затверджений статут садівницького товариства. Однак у виконкомі затвердження його відклали у довгий ящик, мотивуючи тим, що нібито перелічені в преамбулі документи про первинне створення товариства та виділення йому земельних угідь не відповідають вимогам чинного законодавства. І якщо при попередньому розгляді проекту статуту товариство мало назву «Садівницьке», то в останньому варіанті чомусь знову називається «Садове». Можна до цих розбіжностей ставитися по-різному. Але ж назва чітко визначає організаційно-правову форму діяльності товариства. Згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України тільки садівницьким товариствам земля надається у приватну власність безоплатно, а решта – може лише купувати або брати в оренду. От цим і користується голова товариства, роздаючи землі загального користування направо й наліво. 
Наше товариство є громадською організацією, і вся його діяльність здійснюється на громадських засадах, тому і не передбачено облікових документів основних майнових фондів. Цю роль якоюсь мірою покликаний виконувати статут. Нині діючий статут і документація на приватизацію земель мають багато невизначеностей. В окремих випадках цілком відсутні передбачені законодавством документи. Мої спроби ліквідувати всі ці недоречності наштовхуються на незрозумілий спротив.
Тричі звертався до Вишгородського міськвиконкому за дозволом провести інвентаризацію земель, щоб оформити акт на землі загального користування, і тричі отримував відмову без будь-яких для того підстав. З цією проблемою звертався і до начальника Держкомзему у Вишгородському районі, і до Держземінспекції в Київській області, і навіть до Кабміну і Генеральної прокуратури. Але справа так і не зрушила з місця. 
Невільно доходиш висновку, що мої зусилля (але це не моє особисте бажання, я тільки виконую рішення громади, яке викладене в рішенні загальних зборів від 12.07.09 р.) з наведення порядку в усьому комплекті документів товариства не подобаються колишнім керівникам правління, а особливо С. С. Давидовій, яка дозволила захопити якусь частину землі загального користування О. В. Джиджомі та А. А. Арутюнян і себе не забула. Із їхніх заяв відомо, що вони мають нові державні акти на свої ділянки з урахуванням прихоплених частин земель загального користування. Звичайно, на цих актах стоять підписи керівників і міськради, і Держкомзему. Тому напрошується висновок, що при приведенні у належний стан документів товариства стануть відомі всі ці оборудки.
Тим часом виконком при останньому розгляді статуту запропонував виключити з нього ті положення, які забезпечують недопущення порушень прав членів товариства в межах існуючого товариства. За умови зміни пунктів, які вказано в рішенні Вишгородського міськвиконкому, або надання їм якоїсь розпливчатої форми залишиться поле діяльності для рейдерських та інших загарбницьких промислів. Тож не виключено, що хтось накинув оком на наші ділянки, адже територія товариства безпосередньо прилягає до міської смуги Києва і має непогані під'їзди.
Сьогодні запущені в дію всі способи, щоб якось зупинити цей процес у наведенні порядку в документації нашого товариства. Пані С. С. Давидова зі своїми спільниками вдалася до відкритих погроз. На одному із засідань правління було оголошено, що вони підключать своїх знайомих прокурорів, які перешкодять моїм діям. Також пані С. С. Давидова зі своїми спільниками здійснила розбійний напад на моє господарство, нанісши мені матеріальної та моральної шкоди. Все це робиться для того, щоб зупинити роботу з наведення порядку та уникнути викриття тих порушень, які вчинила пані С. С. Давидова зі своїми спільниками.
Є тільки один вихід із глухого кута – провести службові розслідування і дати оцінку дій відповідних органів влади у цій справі. Без такої оцінки, з огляду на тяганину, ні в якому суді товариство не зможе добитися завершення цієї справи та захистити свою діяльність від посягань охочих до чужого майна.
М. Ятченко, 
член садівницького товариства 
«Лісова поляна – 2», ветеран праці

Садове чи садівницьке, ось в чім питання

Перипетії довкола офіційної назви та правового статусу нашого садівницького товариства «Лісова поляна – 2» дуже нагадують п’єсу Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». Там усі митарства головного героя закручені навколо різночитання у прізвищі головного героя. За одними документами він Боруля, за іншими – Беруля. У нас же за одними документами «Лісова Поляна – 2» є садівницьким товариством, а за іншими – садовим. На перший погляд різниця незначна. Але по суті – це зовсім різні речі. Садівницьке товариство за законом є громадською організацією, звільненою від сплати податків і т. ін., а садове товариство – різновидом кооперації з усіма наслідками, що випливають звідси.

 

Садівницьке товариство «Лісова Поляна – 2» було створене і зареєстроване Мінським райвиконкомом міста Києва ще в 1969 році саме як громадська організація. У 2000 році відбулася перереєстрація товариства Вишгородським міськвиконкомом Київської області за територіальною ознакою. Саме в процесі перереєстрації і виникла колізія з різночитанням у назві: на титульному листі було зазначено, що статут затверджено загальними зборами «Садового товариства «Лісова Поляна – 2», а в центрі написано, що це статут «Садівницького товариства «Лісова Поляна». Рішенням Вишгородського міськвиконкому від 03.11.2000 р. № 317 було зареєстровано цей статут, видано свідоцтво про державну реєстрацію нашої громадської організації, підписане вишгородським міським головою, із зазначенням назви «Садове товариство «Лісова поляна – 2». В статуті сказано, що товариство належить до кооперації. Хоча майже одночасно з реєстрацією здійснювалася і приватизація земель, на яких розташоване товариство. Земля приватизована садівницькому товариству безкоштовно для ведення індивідуального садівництва та городництва членами товариства на своїх власних ділянках, а також безкоштовно виділено у власність товариства землі загального користування (в даному випадку все прилаштовано до громадської організації, бо кооперативам землі лише продаються або надаються в оренду).

Ця частина приватизаційних справ начебто в порядку – всі члени отримали державні акти про власність на землю. Державний акт на землі загального користування не було оформлено, так само як і основні приватизаційні документи. Тодішній голова пан В. Л. Калюжний подальшу реєстрацію в державних органах, в тому числі і в податковій інспекції, не проводив. Наступний голова правління пані С. С. Давидова поставила наше товариство на облік у податковій інспекції тимчасово як неприбуткову громадську організацію з умовою приведення статуту у відповідність з реальним станом речей та чинним законодавством. 13.07.08 р. на загальних зборах «Садівницького товариства «Лісова поляна – 2» були внесені зміни та доповнення до статуту. Однак голова правління пані С. С. Давидова сфальсифікувала протокол і підписи голови та секретаря загальних зборів і подала до Вишгородського міськвиконкому проект статуту, виправлений на свій смак. Громада відкликала цю фальшивку і подала на затвердження виконкому знову затверджений статут садівницького товариства. Однак у виконкомі затвердження його відклали у довгий ящик, мотивуючи тим, що нібито перелічені в преамбулі документи про первинне створення товариства та виділення йому земельних угідь не відповідають вимогам чинного законодавства. І якщо при попередньому розгляді проекту статуту товариство мало назву «Садівницьке», то в останньому варіанті чомусь знову називається «Садове». Можна до цих розбіжностей ставитися по-різному. Але ж назва чітко визначає організаційно-правову форму діяльності товариства. Згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України тільки садівницьким товариствам земля надається у приватну власність безоплатно, а решта – може лише купувати або брати в оренду. От цим і користується голова товариства, роздаючи землі загального користування направо й наліво. 

Наше товариство є громадською організацією, і вся його діяльність здійснюється на громадських засадах, тому і не передбачено облікових документів основних майнових фондів. Цю роль якоюсь мірою покликаний виконувати статут. Нині діючий статут і документація на приватизацію земель мають багато невизначеностей. В окремих випадках цілком відсутні передбачені законодавством документи. Мої спроби ліквідувати всі ці недоречності наштовхуються на незрозумілий спротив.

Тричі звертався до Вишгородського міськвиконкому за дозволом провести інвентаризацію земель, щоб оформити акт на землі загального користування, і тричі отримував відмову без будь-яких для того підстав. З цією проблемою звертався і до начальника Держкомзему у Вишгородському районі, і до Держземінспекції в Київській області, і навіть до Кабміну і Генеральної прокуратури. Але справа так і не зрушила з місця. 

Невільно доходиш висновку, що мої зусилля (але це не моє особисте бажання, я тільки виконую рішення громади, яке викладене в рішенні загальних зборів від 12.07.09 р.) з наведення порядку в усьому комплекті документів товариства не подобаються колишнім керівникам правління, а особливо С. С. Давидовій, яка дозволила захопити якусь частину землі загального користування О. В. Джиджомі та А. А. Арутюнян і себе не забула. Із їхніх заяв відомо, що вони мають нові державні акти на свої ділянки з урахуванням прихоплених частин земель загального користування. Звичайно, на цих актах стоять підписи керівників і міськради, і Держкомзему. Тому напрошується висновок, що при приведенні у належний стан документів товариства стануть відомі всі ці оборудки.

Тим часом виконком при останньому розгляді статуту запропонував виключити з нього ті положення, які забезпечують недопущення порушень прав членів товариства в межах існуючого товариства. За умови зміни пунктів, які вказано в рішенні Вишгородського міськвиконкому, або надання їм якоїсь розпливчатої форми залишиться поле діяльності для рейдерських та інших загарбницьких промислів. Тож не виключено, що хтось накинув оком на наші ділянки, адже територія товариства безпосередньо прилягає до міської смуги Києва і має непогані під'їзди.

Сьогодні запущені в дію всі способи, щоб якось зупинити цей процес у наведенні порядку в документації нашого товариства. Пані С. С. Давидова зі своїми спільниками вдалася до відкритих погроз. На одному із засідань правління було оголошено, що вони підключать своїх знайомих прокурорів, які перешкодять моїм діям. Також пані С. С. Давидова зі своїми спільниками здійснила розбійний напад на моє господарство, нанісши мені матеріальної та моральної шкоди. Все це робиться для того, щоб зупинити роботу з наведення порядку та уникнути викриття тих порушень, які вчинила пані С. С. Давидова зі своїми спільниками.

Є тільки один вихід із глухого кута – провести службові розслідування і дати оцінку дій відповідних органів влади у цій справі. Без такої оцінки, з огляду на тяганину, ні в якому суді товариство не зможе добитися завершення цієї справи та захистити свою діяльність від посягань охочих до чужого майна.

М. Ятченко, 

член садівницького товариства 

«Лісова поляна – 2», ветеран праці

 

Яндекс.Метрика
.Metrika counter -->